Промова Президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва на зустрічі глав держав та урядів країн-членів НБСЄ в Будапешті - 6 грудня 1994 року

 Шановний пане голово!

Шановні глави держав!

Шановні панове!

Я хочу висловити щиру вдячність Президентові Угорської Республіки панові Арпаду Генцу, уряду Угорщини за гостинність, чудові умови, що були створені для нашої роботи у місті Будапешті. Азербайджанський народ надає великого значення нараді з безпеки та співробітництва в Європі, багато чекає від цієї зустрічі. Підписання Заключного акту НБСЄ у 1975 р. в Хельсінкі позитивно вплинуло на хід світових процесів, стало одним із провісників кардинальних змін, що відбулися у світі за останні роки. Змінилася політична карта світу, виникли нові суверенні держави-члени НБСЄ, серед них й моя країна - незалежний Азербайджан.

У сучасних умовах роль та значення НБСЄ все більше зростає. Новій Європі, Європі без ліній поділу та сфер впливу, потрібне удосконалене НБСЄ. Необхідна активізація діяльності НБСЄ, перетворення її в ефективний інструмент, здатний підтримувати процеси демократизації та захисту прав людини, покласти край агресивним діям чи планам, які здатні завдати шкоди свободі й незалежності молодих держав, допомагати відновленню стабільності в гарячих точках нашого континенту, стати однією із основ безпеки Європи після закінчення \"холодної війни\".

Азербайджанська Республіка, проголосивши свою незалежність, твердо йде шляхом побудови демократичної держави з ринковою економікою, з багатопартійною системою, із законами, що забезпечують права людини та свободу особистості. Незважаючи на об’єктивні труднощі перехідного періоду, на наслідки шестирічної нав’язаної нам війни, ми вже пройшли значну частину цього шляху й впевнені, що досягнемо поставленої мети.

Азербайджан приєднався до програми НАТО \"Партнерство заради миру\", суворо додержується курсу на виконання міжнародно-правових обов’язків в галузі роззброєння та контролю над озброєннями, зокрема, за договором про звичайні збройні сили в Європі.

Ми також робимо все для того, щоб прискорити процес економічної інтеграції до світового співтовариства як рівноправний партнер, розвиваємо співробітництво як із своїми сусідами, так і з усіма країнами світу.

Яскравим прикладом тому служить підписання 20 вересня цього року контракту з великими світовими компаніями щодо спільної експлуатації покладів нафти в азербайджанському секторі Каспійського моря. Хочу звернути особливу увагу на те, що учасників цього найбільшого інвестиційного проекту представляють країни, що входять до НБСЄ, - США, Росія, Англія, Туреччина, Норвегія. Сподіваюсь, що ця угода буде сприяти зближенню країн та народів, що беруть участь в цьому консорціумі, в цілому же - зміцненню стабільності та співробітництва в Європі.

Шановні пані та панове!

 

Учасникам наради відомо, що шість років тому проти нашої республіки була здійснена агресія з метою відторгнення її частини - Нагірного Карабаху. Республіка Вірменія, вірменські сепаратисти в Нагірному Карабасі розпочали активні воєнні дії проти територіальної цілісності нашої держави. Після загарбання міста Шуши та Лачинського району Азербайджану по суті відбувається анексія Нагірного Карабаху. Десятки населених пунктів Нагірного Карабаху, де проживало понад 50 тисяч азербайджанців, були зруйновані та спалені. Використовуючи нагірно-карабаський плацдарм, вірменські збройні формування окупували шість інших азербайджанських районів - Кяльбаджарський, Агдамський, Фізулінський Джебраільський, Зангіланський та Губадлінський, що знаходяться за межами Нагірного Карабаху та в чотири рази перевищують його за площею.

Внаслідок агресії понад двадцять відсотків території Азербайджану окуповано. Загинуло понад 20 тисяч моїх співвітчизників, близько 100 тисяч було поранено, 6 тисяч потрапили у полон, понад мільйон азербайджанців - близко п’ятнадцяти відсотків населення республіки - були вигнані зі своїх рідних домівок і нині живуть в наметах, зазнають нестатки у найнеобхіднішому. На окупованих азербайджанських територіях зруйновано 700 міст та сел, спалені та розграбовані всі будинки, школи, лікарні, знищені пам’ятки стародавньої культури.

Азербайджанський народ з великою надією сприйняв рішення НБСЄ про створення навесні 1992 р. Мінської групи з урегулювання конфлікту, до складу якої, поряд з учасниками конфлікту Вірменією та Азербайджаном, входять дев’ять авторитетних країн світу. Ми з великою вдячністю сприймаємо діяльність цієї групи, яка за минулий період виконала суттєву роботу.

Вважаю необхідним зазначити про посередницьку діяльність Російської Федерації, зусиллями якої, при підтримці НБСЄ, ось вже близько семи місяців додержується припиненню вогню та не ллється кров. Однак будь-яке припинення вогню це ще не мир. Без підписання політичної угоди, що зважатиме на інтереси сторін та міжнародно-правові норми, не може бути міцного та справедливого миру. Використовуючи припинення вогню, ми інтенсивно добиваємось згоди та ухвалення цього документа.

Хочу запевнити, що Азербайджанська Республіка займає в цьому процесі винятково миролюбну позицію. Незважаючи на важкі наслідки агресії, ми пропонуємо вірменській стороні мир на основі справедливості та гуманності, принципів НБСЄ, резолюцій Ради Безпеки ООН. Ми готові надати гарантії безпеки вірменському населенню Нагірного Карабаху, згодні на розміщення у зоні конфлікту сил з підтримки миру НБСЄ. Ми готові обговорити і статус Нагірного Карабаху у складі Азербайджанської держави для реалізації прав вірменської національної меншості та забезпечити нормальне функціонування транспортних комунікацій між нагірно-карабахським регіоном Азербайджану та Республікою Вірменія. Але є норми та принципи, які для нас є непохитними, - це непорушність кордонів, територіальна цілісність Азербайджану, виведення вірменських збройних формувань з усіх окупованих територій, повернення біженців до рідних домівок.

На сьогоднішній день саме небажання агресора виконувати резолюції Ради Безпеки ООН та погодитися на виведення своїх збройних формувань з усіх окупованих азербайджанських територій зриває досягнення політичної згоди.

Багато також залежить від усунення суперечностей між членами Мінської групи, поєднання їх зусиль для затвердження миру та стабільності між Азербайджаном та Вірменією.

Ми вітаємо зусилля голови НБСЄ з організації міжнародних сил з підтримки миру, призначених для урегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту. Я дякую всім країнам, що відгукнулися на заклик голови, та закликаю всіх допомогти йому в цій благородній акції. Я дуже здивований заявою президента Республіки Вірменія пана Левона Тер-Петросяна у зв’язку з вибухом моста на ріці Храм, що зв’язує Вірменію з Грузією. Я категорично відкидаю звинувачення у причетності до подій Азербайджанської Республіки та вважаю дану заяву абсолютно голослівною, яка не має під собою ніяких підстав. Особливий неспокій викликає вигадана кваліфікація цієї події, що відбулася на території третьої держави за сотні кілометри від зони бойових дій, як грубе порушення режиму припинення вогню зі сторони Азербайджану.

Складається враження, що цей випадок, що ніяким чином не стосується Азербайджану, спеціально використовується для загострення обстановки, збільшення напруженості. У зв’язку з цим я застерігаю пана Левона Тер-Петросяна від яких-небудь необдуманих дій, які можуть завдати шкоди мирному процесу, тій гарній обстановці, яка панує тут, у Будапешті, на нашому самміті. Зі свого боку - я знов висловлюю прихильність нашої держави досягнутому припиненню вогню та нашу готовність докласти всіх зусиль для мирного урегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту. Я закликаю пана Левона Тер-Петросяна до активного співробітництва в пошуках миру. Для досягнення прориву в урегулюванні конфлікту будапештській зустрічі надається унікальна можливість. Я звертаюсь з до шановних глав держав-членів НБСЄ з проханням взяти активну участь у цій справі, допомогти загасити вогонь шестилітньої війни, що несе біль та страждання моєму народу, мільйонам людей та цим сприяє втіленню в життя фундаментальних принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі, під яким всі ми урочисто підписалися.

Дякую за увагу.