Звернення Президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва до азербайджанського народу з нагоди 31 березня - Дня геноциду азербайджанців - Баку, 27 березня 2003 року

Дорогі співвітчизники!

Я звертаюсь до вас з нагоди геноциду 31 березня, який відзначаємо як день скорботи та трауру, історичної пам`яті азербайджанців усього світу.

Політика геноциду проти азербайджанців, що проводиться вірменськими шовіністами та націоналістами нараховує більш ніж 200-річну історію. Метою цієї підступної політики було вигнання азербайджанців з їх історичних земель та створення на цих територіях міфічної держави «Велика Вірменія». Щоб реалізувати цю політику, яка у певні історичні періоди відповідала планам деяких провідних держав світу, послідовно здій навалися заходи ідеологічного, воєнного та організаційного характеру. Історія нашого народу в грубій формі перекручувалася, вірменські історики та ідеологи докладали наполегливих зусиль, щоб приписати собі наші топоніми та пам`ятки культури. Політика геноциду, яка продовжується десятиріччями супроводжувалася тотальною ідеологічною агресією, терором, а в окремі періоди навіть широкомасштабними воєнними операціями.

Масове розміщення вірмен на наших історичних землях після розділу Азербайджану між Росією та Іраном, різня, що була вчинена вірменськими дашнаками щодо азербайджанців у 1905 та 1918 роках, передача Зангезуру вірменам у 20 роках, створення вірменської автономії на території Карабаху, депортація наших співвітчизників із Вірменії в 1948-1953 роках були складовими частинами єдиного стратегічного плану. Нові територіальні претензії Вірменії до Азербайджану в кінці 80-х років минулого століття при підбурюванні керівництва СРСР призвели до широкомасштабної війни, окупації вірменськими озброєними формуваннями 20 відсотків азербайджанських земель та до того, що близько мільйону наших співвітчизників стали біженцями та вимушеними переселенцями. А Ходжалинська трагедія, що була вчинена у лютому 1992 року залишиться в історії як акт небаченого за своєю жорстокістю та нещадністю геноциду, спрямованого проти людства. Такий неповний список злочинів, учинених вірменськими войовничими націоналістами та їх ідеологами проти нашого народу. Внаслідок цієї шовіністичної та войовничої політики, що продовжується століттями азербайджанські землі були захоплені агресивними сусідами, десятки тисяч наших співвітчизників по-звірячому вбито, тисячі пам`яток матеріальної та духовної культури по-варварськи знищено.

У минулий період широкі маси вірменського народу систематично виховувались у дусі ненависті до азербайджанців, до їх свідомості впроваджувався ворожий образ «тюрка-азербайджанця», створювалися «національно-культурні товариства», що слугували цій меті та мережа терористичних організацій.

Вірменські шовіністи та націоналісти, яким запаморочили голову їх тимчасові й оманливі успіхи, намагаються юридично закріпити дану ситуацію, поводяться зухвало стосовно норм міжнародного права, намагаються примирити світові держави та міжнародну громадськість з фактом окупації. Продовжуються спрямовані проти азербайджанського народу та Азербайджанської держави ідеологічні провокації та підступні політико-дипломатичні комбінації, з цією метою постійно використовуються широкі можливості структурованої вірменської діаспори та вірменського лобі. На теперішній час керівництво Вірменії та вірменська діаспора, продовжуючи практику обману світової громадськості шляхом дезінформації, намагаються закріпити у свідомості людей образ «багатостраждального вірменського народу», перекрутити всю правду про справжній геноцид, використовуючи при цьому всі допустимі й недопустимі засоби, намагаються подати агресора як жертву, а жертву - як агресора.

Починаючи з 1998 року, 31 березня щорічно відзначається на державному рівні як День геноциду азербайджанців. У цей день проводяться траурні заходи у пам'ять жертв геноциду, увагу світової громадськості привертають до злочинної політики, що проводиться проти нашого народу. Також слід зазначити, що хоч політика геноциду, яка спрямована проти нашого народу має тривалу історію, вся правда про це стала доводитися до світової громадської думки лише в останні роки завдяки рішучості керівництва Азербайджану. Велика відповідальність у цій справі покладається на громадян Азербайджану, громадськість, на азербайджанські громади в зарубіжних країнах. Хоч і важко доводити до держав світу та авторитетних міжнародних організацій всю правду про геноцид проти нашого народу на підставі реальних фактів та доказів, змінити неправильні уявлення, що сформувалися внаслідок фальшивої вірменської пропаганди, добитися, щоб йому була дана правова та політична оцінка, ця славна та священна робота повинна бути продовжена й сьогодні, й в майбутньому. Це святий обов`язок нинішнього покоління перед пам`яттю жертв геноциду.

На відміну від войовничих вірменських націоналістів, які невпинно говорять на весь світ про брехливий «геноцид» та використовують це для придбання політичних та фінансових дивідендів, будь-яких «компенсацій», ми доводячи до світового товариства всю правду про геноцид азербайджанців, не переслідуємо такої мети. Вважаємо, що у сучасному світі неприйнятні територіальні претензії до інших держав, ідеологія ненависті до цілих народів, намагання вирішити воєнним шляхом спірні питання між державами та народами. У той же час, увесь світ повинен знати правду про справжній геноцид, коріння та суть сьогоднішніх подій повинні бути розкриті, лживі стереотипи - зруйновані. Використовуючи принесені незалежністю можливості, патріотизм наших людей, матеріальні та духовні багатства, якими володіє наша країна, ми живемо з рішучістю добитися прогресу нашого суспільства та держави, забезпечення благополучного та безпечного життя наших громадян.

З пошаною схиляючи голову перед світлою пам`яттю жертв геноциду, я бажаю нашому народу щастя та успіхів на шляху прогресу нашого суспільства та розв`язання наших національних завдань.

Гейдар Алієв,
Президент Азербайджанської Республіки
 
Газета «Бакинский рабочий», 1 квітня 2003 року.