Інтерв`ю Президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва кореспондентові британського журналу \"Економіст\" - Лондон, 1 грудня 1995 року

Запитання: Як ви вважаєте, наскільки багатим стане Азербайджан, експортуючи нафтові ресурси? Кажуть, Азербайджан перетвориться на другий Кувейт.

Відповідь: Я не сумніваюся в тому, що якщо Азербайджан ефективно використовуватиме всі свої нафтові родовища і зможе організувати їх експорт, то стане багатим. Кувейт - це Кувейт, Азербайджан - це Азербайджан. Чому всі повинні рівнятися на Кувейт? Можливо, в майбутньому виникнуть такі умови, коли інші країни прагнутимуть бути схожими на Азербайджан.

Запитання:  Погоджуся з тим, що, якщо Азербайджан ефективно використовуватиме свої нафтові ресурси і зможе їх експортувати, то насправді, стане багатою державою. Але чому досі цього не сталося?

Відповідь: Знаєте, до сьогоднішнього дня Азербайджан теж видобував багато нафти. Азербайджан - перша країна у світі, де промисловим способом була здобута нафта. Ви сказали, що ви займаєтеся цією галуззю. Вважаю, вас зацікавить те, що перший нафтовий фонтан в Азербайджані забив у 1848 році. У той час ніде у світі не виходила нафта. У штаті Пенсільванія Сполучених Штатів Америки нафта забила фонтаном у 1858 році. У другій половині XIX століття виробництво нафти у нас було настільки великим для того часу, що найбільші у світі компанії прибули до Азербайджану і працювали тут. Брати Нобель почали свою діяльність в Азербайджані в 1870-х роках. Побудовані ними у той час будівлі, споруджені деякі об`єкти збереглися до цього часу.

На початку ХХ століття Азербайджан ще більше збільшив виробництво нафти. Проте після того, як була встановлена радянська влада і Азербайджан увійшов до складу Радянського Союзу, безперечно, вся нафтова промисловість Азербайджану стала слугувати економіці, промисловості Радянського Союзу. Вас зацікавить, напевно, також, той факт, що коли під час Другої Світової війни Радянський Союз вів війну з Німеччиною, коли фашистська Німеччина напала на СРСР і у подальший воєнний період - а це була війна моторів: танків, літаків - 70-80 відсотків потреб Радянського Союзу в нафті та нафтопродуктах забезпечував Азербайджан.

Багато хто дотримується такої думки, що якщо не було б азербайджанської нафти, можливо, Радянський Союз не зміг би здобути перемогу над фашизмом під час Другої Світової війни. Видобуток нафти в морі також вперше був здійснений в Азербайджані. У 1949 році у Каспійському морі забив перший великий нафтовий фонтан. У той час не було жодної з нафтових веж, які зараз видобувають нафту в морі навколо Великобританії. І компанія Норвегії \"Статойл\", яка зараз видобуває стільки нафти в морі, всього цього теж не було. Але річ у тому, що коли Азербайджан знаходився у складі СРСР, ця нафта належала всьому Радянському Союзу. У той час Азербайджан не був незалежною державою. Тому нафта, яку видобували в нашій республіці, використовувалася для задоволення потреб Радянського Союзу.

Зараз Азербайджан є незалежною державою. Сам є господарем своїх багатств. Спільно із зарубіжними нафтовими компаніями Азербайджан проводить роботу на своїх нафтових родовищах на підставі нової економічної системи, має бажання збільшити видобуток нафти.

Запитання: Пане Президенте, для того, щоб західні нафтові компанії видобували в Азербайджані нафту, з огляду на екологію, немає технічних проблем і труднощів. Проте західні компанії дещо стурбовані. Цей неспокій пов`язаний з політичним ризиком. Під політичним ризиком я маю на увазі інтерес деяких держав до регіону, до вашого регіону, до азербайджанської нафти. Яка б була ваша відповідь щодо занепокоєння західних нафтових компаній?

Відповідь: Знаєте, будь-яка компанія, яка хоче вкладати інвестиції в іншу країну, в певній мірі йде на ризик. Але головне значення тут має величина цього ризику. Ніхто не застрахований від цього політичного ризику. Деколи, якась природна катастрофа теж може все зруйнувати. Правда, це не пов`язано з питанням політичного ризику. Але коли десь проводиться робота, потрібно враховувати і це. Щодо політичного ризику, пов`язаного з роботою зарубіжних нафтових компаній в Азербайджані, він дуже мінімальний.

По-перше, політичний ризик пов`язаний з суспільно-політичним становищем у кожній країні. Можу сказати, як заявив і на конференції, проведеній Інститутом Адама Сміта, що нині внутрішнє суспільно-політичне становище в Азербайджані стабільне. Це охороняється нашою Конституцією, вперше прийнятою 12 листопада, охороняється законами, правовими нормами, втіленням у життя демократичних принципів. Ця суспільно-політична стабільність охороняється разом з тим силою, повноваженнями влади. Виступаючи на конференції, я як президент, гарантував всім, що можна приїхати і спокійно працювати в Азербайджані. Для цього ми створюємо всі умови.

Безперечно, ще одним хвилюючим фактом є те, що сім років існує військовий конфлікт між Вірменією та Азербайджаном. Ми хочемо розв`язати цей конфлікт мирним шляхом. Тому що в цій війні, яка продовжується сім років, півтора роки тому, 12 травня 1994 року, ми дійшли згоди щодо припинення вогню, тобто встановлення тимчасового миру. Угоду, що було підписано безпосередньо між Азербайджаном і Вірменією. При укладенні цієї угоди не брала участі жодна посередницька сила. Вже 19 місяців як немає вогню, не проливається кров, люди живуть спокійно. Це дає підставу для того, щоб ми і надалі збільшили зусилля для вирішення питання мирним шляхом.

Таким чином, через цей чинник політичний ризик абсолютно мінімальний. В Азербайджані держава здійснює дуже надійний контроль над всіма галузями економіки нашої республіки. А це є, я думаю, великою гарантією для будь-якої компанії, що хоче вкладати інвестиції до Азербайджану.

Запитання: Пане президенте, зарубіжні компанії хвилює зовсім не внутрішня стабільність в Азербайджані. Вони впевнені у тому, що ця стабільність існує. Зарубіжні компанії більше занепокоєні з приводу відносин Азербайджану із зарубіжними країнами. Інакше кажучи, багато західних компаній хочуть знати, які наміри Росії щодо розвитку Азербайджану, чи надасть Росія можливість втілити в життя цей контракт? Деякі стверджують, що Росія намагається перешкоджати цьому. Намагається перешкоджати втіленню в життя нафтових контрактів. Інші ж кажуть, що Росія хоче просування цих контрактів і надихає Азербайджан в цій справі. Могли б прокоментувати все це?

Відповідь: Знаєте, все це заплутані думки. Деякі з них обгрунтовані, деякі ні. Але конкретна ситуація полягає в наступному. Безперечно, зараз є конкуренція між країнами. Економічно розвинені, сильні країни хочуть заманити інші країни в зону свого економічного, а деколи і політичного впливу. Це стосується не лише Росії. Але, відповідаючи конкретно на ваше запитання, можу сказати, що, по-перше, Росія бере участь в цьому нашому нафтовому контракті. Тобто, коли у вересні минулого року підписувався нафтовий контракт, заступник міністра енергетики Росії підписав цей контракт. Десять відсотків частки, передбаченої в цьому контракті, належить компанії \"Лукойл\" Росії.

10 листопада ми підписали в Азербайджані новий контракт, створили новий консорціум. До цього консорціуму ввійшла також компанія Росії \"Лукойл\". До цього консорціуму входять компанії \"Пеннзойл\" Америки, \"Аджіп\" Італії і Азербайджанська державна нафтова компанія. Частка Росії в цьому контракті ще більша. У підписанні контракту брав участь міністр палива і енергетики Росії Юрій Шафранник, який і підписав цей контракт.

І, нарешті, у жовтні цього року для втілення в життя програми великого нафтового контракту ми прийняли ухвалу про будівництво двох нафтопроводів для експорту ранньої нафти. Один з цих двох нафтопроводів пройде на півночі, територією Росії і вийде до Чорного моря. А другий трубопровід, пройде у західному напрямку, через територію Грузії, теж вийде до Чорного моря.

Днями в Москві будуть підписані необхідні документи, контракти про будівництво нафтопроводу, який пройде на півночі, територією Росії.

Таким чином, ви бачите, що Росія тепер є членом наших контрактів, їх учасником. Ми співробітничаємо з Росією. Тому я не думаю, що Росія заважатиме здійсненню всіх цих проектів.

Немає ніяких підстав, зарубіжним компаніям для занепокоєння з цього приводу і сприйняття Росії як загрози. Тому тут зовсім немає політичного ризику.

Запитання: Ті, хто уважно спостерігає за тим, що відбувається у Москві, можуть чітко побачити наявніть в політиці Росії двох напрямків. Один з них очолює група, що підтримує \"Лукойл\". Ті хто знаходяться в цій групі, вважають, що Росія повинна брати участь у втіленні в життя і розвитку нафтових контрактів, підписаних Азербайджаном, і сприяти цьому, оскільки компанія \"Лукойл\" також має свою частку в цих контрактах. Інша політична група представляє зовнішньополітичний світ Росії. Представники цієї групи, виступаючи, в основному, з позиції націоналізму, не хочуть спільно експлуатувати нафтові ресурси Азербайджану і мають намір перешкоджати цьому. Хто визначає, на вашу думку, інтереси Росії до регіону: перша група, тобто, іншими словами, енергетичне лобі Росії, або ж друга група?

Відповідь: По-перше, мені здається, ваш аналіз у цілому, обгрунтований. По-друге, там дійсно є дві групи, два табори. Я знову хочу сказати, що ваш аналіз і отримані результати обгрунтовані. Але переконаний, що здоровий глузд переможе. Економічна вигода Росії візьме верх. Націоналістичні, імперські сили, вважаю, не зможуть перешкодити нашим справам. Правда, вони можуть заподіяти якусь шкоду. В цілому, наша робота йде шляхом усунення труднощів. Ці наші справи ніколи не йшли рівно, по уторованому шляху. Є й спуски, й підйоми, перд нами і каміння, і скелі. Але ми долаємо їх. Вважаю, що ми зможемо подолати існуючі перешкоди у цьому питанні.

Кореспондент: Пане президенте, якщо не заперечуєте, я б перейшов до більш конкретних питань, пов`язаних з експортом ранньої нафти. Оскільки це питання викликає великий інтерес у кожного, хто займається нафтовою промисловістю.

Гейдар Алієв: Будь ласка, я слухаю вас.

Запитання: Про два нафтопроводи, які пов`язані з експортом ранньої нафти, ведеться багато розмов. Деякі висувають таку думку, що проходження нафтопроводу через Грузію сприяє, допомагає незалежності Грузії від Росії. Інші сили вважають, що трубопровід, що проходить через Грузію, теж контролюється Росією. Якій з цих думок ви віддаєте перевагу?

Відповідь: Знаєте, в цілому, дослідники, економісти, журналісти висувають різні міркування, які деколи отримують право на існування, навколо них ведуться різні розмови, обговорення Я б не хотів висловлювати думку щодо цих міркувань. Безсумнівно, кожен економічний крок приносить користь чомусь, чимось мотивований і пов`язаний з якимись питаннями. Коротко я можу так відповісти на це запитання: будівництво одночасно двох нафтопроводів ми задумали навмисно. По-перше, це відповідає економічним принципам, основам. По-друге, вирішує низку політичних питань.

Запитання: Звідки, на вашу думку, йтиме основний нафтопровід? Іншими словами, чи є думки з приводу того, звідки йтиме через декілька років цей трубопровід, рішення про який повинно бути ухвалено?

Відповідь: Є декілька думок. Навіть міжнародні економічні кола підготували свої проекти з цього приводу. Ці проекти мають як переваги, так і недоліки. Ми детально розглянемо це питання і ухвалимо рішення, враховуючи всі принципи. У нас ще є час. Ми повинні подумати. Поживемо - побачимо.

Запитання: Туреччина висунула одну претензію, яка пов`язана з експортом ранньої нафти. Вона заявляє, що якщо експортуватиметься багато нафти Чорним морем, тоді в протоці Босфор може виникнути небезпека, пов`язана з екологічними проблемами. Що ви думаєте про це?

Відповідь: Якщо Туреччина говорить це, значить, вона говорить правду. Вони правлять цією протокою. Я згоден з їх думкою.

Запитання: Раніше ми говорили, що Азербайджан володіє багатим потенціалом, ресурсами. Коли, на вашу думку, Азербайджан може стати багатим, використовуючи ці цінні ресурси? За п`ять років, за десять років, за п`ятнадцять років, або ж цей процес триватиме довше?

Відповідь: Знаєте, є бажання, а є - можливості. Я хочу, щоб Азербайджан з наступного року став багатим. Але якщо підійти до цього питання реально, то нам буде потрібно декілька років, щоб здійснити економічні реформи, приватизацію і підсилити надходження зарубіжних інвестицій до Азербайджану. Все це підніме економіку Азербайджану, що поліпшить життя людей, збагатить Азербайджан в економічному відношенні.

В енергетичному секторі ми маємо конкретну програму, тобто графік цього контракту. Наприклад, рання нафта повинна бути отримана у кінці 1996 року. Але для того, щоб рання нафта досягла об`єму п`яти мільйонів тонн, буде потрібно ще два роки. Велику нафту ми отримаємо у великому масштабі приблизно після 2000 року. Для експорту великої нафти повинен бути побудований великий нафтопровід. В процесі здійснення всього цього в Азербайджані поступово покращає економічне становище. Лише після отримання реального результату, безсумнівно, наступить етап, про який ви говорили, етап збагачення Азербайджану. Я думаю, що ми побачимо багатство Азербайджану раніше передбаченого часу.

Кореспондент: Шановний президенте, я забрав у вас багато часу. Дякую.

Бесіду вів Даніель Литвин.

Переклад здійснений за виданням \"Гейдар Алиев. Наша независимость вечна\" (виступи, промови, заяви, листи, інтерв`ю) - \"Азернешр\", Баку - 1998, т.5