Вчора Державна Дума Російської Федерації ухвалила одну постанову. Ця постанова спричинила у світі великий резонанс і неспокій. Цією постановою Державна Дума ліквідувала документ під назвою "Біловезька угода", яка була підписана 8 грудня 1991 року Росією, Україною та Білорусією. І це розглядається як спроба відновлення Радянського Союзу й викликало дуже великий інтерес в Росії та інших країнах.

Що можна сказати щодо цього? Це рішення викликає здивування. Дивно і те, що в Держдумі намагаються знайти і покарати винуватців розвалу Радянського Союзу. Вважаю, що це марна справа. Оскільки Радянський Союз розпався внаслідок об`єктивних історичних, суспільно-політичних і цілком природних, об`єктивних закономірних процесів, які відбулися в світі, а також і в Радянському Союзі, з початку 80-х років. Він повинен був розпастися і розпався. Назад шляху немає. Ніхто знову не зможе відновити Радянський Союз.

Рішення Державної Думи Росії - це її, тобто Росії, внутрішня справа. Безперечно, це ніяк не може відбитися на інших державах, незалежних державах. Щодо нашої позиції, тобто позиції Азербайджану в цьому питанні, вона зрозуміла. Я неодноразово заявляв про це.

У минулому році ми ухвалили першу Конституцію незалежної Азербайджанської Республіки. Вона була ухвалена шляхом всенародного референдуму. Основу нашої Конституції складає національна свобода, суверенітет і державна незалежність Азербайджану. І ми своєю незалежністю ніколи не поступимося, тобто не віддамо її. Я неодноразово говорив і сьогодні заявляю, що державна незалежність Азербайджану вічна. І ми всі будемо і повинні працювати, щоб увічнити її.

Оскільки сьогодні мені необхідно висловити певну думку з цього питання, разом з тим я хочу згадати події, які відбулись п`ять років тому. П`ять років тому, саме у той період - з початку 1991 року йшовпроцес розпаду Радянського Союзу. Тодішнікерівники Радянського Союзу, а також деякі керівники окремих республік, які входили до цього союзу, хотіли зберегти Радянський Союз. Процес розпаду був настільки могутнім, що вони намагались вжити заходів для його відвернення. У той час з`явилось таке рішення, що Радянський Союз не відповідає вимогам дня. Однак було прийнято рішення про проведення всенародного референдуму для збереження Радянського Союзу і надання йому нового характеру.

В Азербайджані поставились до цього рішення неоднозначно. Я знаю, і в той час теж відчував, що більша частина нашого населення підтримувала розпад цього союзу, була проти створення нового союзу і проведення референдуму з його збереження. Але, на жаль, у той час керівники Азербайджанської Республіки не змогли зрозуміти інтереси республіки і намагались дуже покірно виконувати вказівки Москви заради своих особистих інтересів, хотіли підвести Азербайджан до проведення референдуму із збереження Радянського Союзу.

Якщо ви пам`ятаєте, 7 березня 1991 року була проведена спеціальна сесія Верховної Ради Азербайджанської Республіки, де обговорювалося це питання, тобто проведення референдуму у зв`язку із збереженням Радянського Союзу. Референдум повинен був проводитися 17 березня. У той час і я брав участь у цьому референдумі як депутат Верховної Ради Азербайджану, обраний від Нахчиванської Автономної Республіки. Я виступив там і знову заявив про те, що Радянський Союз розпадеться. Заявив, що цей процеснеоборотний, Радянський Союз розпадається и повинен розпастися. Азербайджан не повинен вступати ні до якого нового союзу, він не повинен брати участь у жодному референдумі, пов`язаному із збереженням Радянського Союзу.

На жаль, у той час на сесії Верховної Ради республіки за вказівкою, безсумнівно, колишнього керівництва, під їх диригуванням стосовно мене вживалось різних заходів і виступали проти цієї моєї заяви. До того ж, через мій виступ було ухвалено рішення створити комісію і перевірити всю мою діяльність під час мого керівництва Азербайджаном і ніби покарати. Але я своє слово сказав. Це було рівно п`ять років тому - в березні 1991 року. Сьогодні знову місяць березень. Всі слова, що сказав я п`ять років тому, ствердились. І Азербайджан став незалежним.

Якщо сьогодні хтось хоче знов створити цей союз, то це дуже необдумане рішення. Якщо того часу було неможливим зберегти союз, і він розпався, якщо республіки, що входили до союзу, стали незалежними, вступили до світового співтовариства, хто зараз може відмовитися від цієї державної незалежности і вступити до нового союзу? Знову повторюю, можливо, сили, що прийняли це рішення через процеси, які відбуваються в Росії, мають свою певну мету. Це їхня справа, і це, взагалі, внутрішня справа Росії, ми не втручаємося в це. І я не втручаюсь у це. Однак я просто висловлюю свою позицію і, користуючись нагодою, згадую місяць березень 1991 року, ті дні.

Для Азербайджану це були важкі, скрутні дні й у ті дні, коли ще Азербайджан був у складі Радянського Союзу, я висловлював свою позицію. Справді, у той час мене не послухали, і не тільки я, багато інших депутатів дотримувались такої думки, що в Азербайджані референдум не повинен проводитися.

На противагу цьому тиску керівництва Азербайджану, на сесії було ухвалено рішення, що Азербайджанська Республіка повинна піти на референдум, і 17 березня 1991 року в Азербайджані було проведено референдум. Однак хочу зазначити, що в Нахчиванській Автономній Республіці - у той час я жив там і звідти був обраний депутатом в парламент Азербайджану - референдум не проводився. Це відбулося з моєї волі та з волі людей, що знаходились поряд зі мною. У всіх інших регіонах Азербайджану референдум провели. Безперечно, у загальній кількості голосів Нахчивань не мав особливої ваги, проінформували, що понад 90 відсотків населення Азербайджану є прихильниками збереження Радянського Союзу. Таким чином, у той час Азербайджанська Республіка проголосувала за збереження Радянського Союзу. Але я вважаю, що це проголосував не народ, це відбулось внаслідок фальсифікації.

Процеси, які відбувались в наступні місяці, підтвердили, що це рішення дуже помилкове, суперечить інтересам Азербайджану. Так як через декілька місяців - у серпні, вам відомо, що в Москві відбувся бунт, і керівництво Азербайджанської Республіки вже було змушене виступити із заявою про незалежність. Іншого виходу не було. Так як у Москві - у центрі Радянського Союзу СРСР розпадався. Іншого шляху не було. Після цього почався процес становлення незалежності Азербайджанської Республіки.

Сьогодні я згадую все це тому, щоб був зроблений висновок з цього і наші люди, що займаються політикою, обрали правильний шлях, зробили правильні кроки і сьогодні, і завтра. Моя промова 17 березня 1991 року в парламенті збереглася. Напевно, наші читачі ознайомилися з нею, можуть згадати ті дні.

У зв`язку з цим я знову рішуче заявляю представникам преси і зарубіжних країн, і нашої республіки: ми ніколи не звернемо з шляху незалежності, і постанова Державної Думи Росії не принесе їм ніякого результату. Ще раз повторюю, це їхня внутрішня справа, але наша позиція полягає в цьому. Дякую.