ТВОРИ / ВІРМЕНО-АЗЕРБАЙДЖАНСЬКИЙ НАГІРНО-КАРАБАСЬКИЙ КОНФЛІКТ / Бакинські зустрічі

Із бесіди Президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва на зустрічі із співголовою Мінської групи ОБСЄ від Сполучених Штатів Америки Рудольфом Періна - Президентський палац, 25 жовтня 2001 року


Гейдар Алієв: Шановний пане Періна!

Шановний пане Посол!

Ласкаво просимо до Азербайджану як нового представника Мінської групи від Сполучених Штатів Америки. Я радий, що ви прибули до Азербайджану. Мені відомо, що ви побували й у Вірменії. Оскільки знайомство зі станом справ на місці до початку роботи дуже важливе.

Питання мирного врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту має вже велику історію. Протягом цього часу представники співголів кілька разів змінювалися. Не змінилася тільки людина, що знаходиться в Азербайджані. Це я. Тому не знаю, з яким за рахунком представником Сполучених Штатів Америки я зустрічаюся. Кожного разу, коли призначається новий представник, в мене з`являється надія на те, що нове призначення ще більше просуне нашу роботу. Правда, ці надії з'явилися у мене вже давно і поки що не загаснули. Хочу висловити надію, що Ви як співголова Мінської групи від Сполучених Штатів Америки ще більш серйозно займетеся даним питанням.

Я знаю, що це залежить не тільки від Вас. Це залежить в цілому від ставлення держави до даного питання. Я вірю політиці, що проводиться Сполученими Штатами Америки в галузі мирного врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту, і даним ними обіцянкам. Проте їх реалізація поки не є можливою. Мені б хотілося, щоб в період, поки ми займаємося цим питанням, ми змогли повністю його вирішити. Останнім часом ми добилися певного прогресу. Хоч і він не стабільний: то активізується, то сповільнюється. Мені б хотілося, щоб він не сповільнювався, а йшов по висхідній. Тому я готовий до тісної співпраці з Вами. Бажаю, щоб Ви, з одного боку, глибше з'ясували для себе ці питання, а з іншого - довели їх до вашого уряду. Але головне полягає в тому, щоб ми досягли кінцевого результату. Ще раз ласкаво просимо.

Рудольф Періна: Велике спасибі, пане Президенте. Я вдячний Вам за те, що сьогодні Ви надали мені можливість зустрітися з Вами.

Пане Президенте, я не привіз на цю зустріч ніякої нової пропозиції. Разом з тим я не маю наміру вести які б то не було переговори й обговорювати деталі. Ви і самі справедливо зазначили, мій нинішній візит до регіону носить ознайомлювальний характер. Разом з тим в кінці цього тижня ми, три співголови, зустрінемося в Лісабоні. Як очікується, після проведених там обговорень ми на початку листопада приїдемо сюди, а також побуваємо в інших місцях регіону, залучених до конфлікту. До проведення консультацій в Лісабоні і на нашій сьогоднішній зустрічі мені б хотілося поговорити з Вами й дізнатися Вашу думку щодо процесу переговорів. Я хочу дізнатися про Ваші погляди на майбутнє, а також ознайомитися з Вашою оцінкою стану, що склався.

З відомих причин Ваша думка має для нас надзвичайно важливе значення, від цього багато в чому може залежати те, як Мінська група будуватиме свою роботу надалі. Проте мені не хотілося б припинити на цьому обговорення. Я хочу, щоб в ході обговорень ми зупинилися і на положенні, що склалося у світі після трагічних подій 11 вересня. Я є першим представником, що прибув до цього регіону з Вашингтона після даних трагічних подій. Хочу повідомити Вас, що ці події викликали в Сполучених Штатах Америки велику тривогу. Разом з тим ці події мали великий вплив на весь світ, і світ дещо змінився.

Я в той же час вірю, що новий період, що виник після даних подій, мав свій вплив і на цей регіон. Мені б хотілося обговорити з Вами питання про те, який вплив ці події матимуть на події в Нагірному Карабасі.

Ми в Сполучених Штатах Америки називаємо це останнє десятиліття періодом, що слідує після "холодної війни". Переживаючи цей період, ми разом з тим не чекали подій, які відбудуться. Події 11 вересня, швидко, миттєво і в трагічній формі змінили положення у всьому світі. Нам поки недостатньо добре відомо про силу дії даних подій. Разом з тим відомо, що після цих подій в сучасному світі наступить важливий період. Це буде період панування війни проти тероризму. Думаю, що цей період буде таким же напруженим, як і період "холодної війни", а, можливо, ще більш напруженим.

У виниклому новому періоді з'являться нові інтереси, нові пріоритети, і між країнами почнуть будуватися нові відносини. Ці події матимуть на події, інтереси у світі позитивний і негативний вплив. Трохи пізніше я детально поясню це.

Я вважаю, що тоді, коли виникнуть нові пріоритети, врегулювання конфліктів перетвориться на важливий пріоритет, буде висунуте на передній план. Зокрема, відчуватиметься необхідність у розв`язанні такої проблеми, як нагірно-карабаський конфлікт, що створює в регіоні нестабільність і відводить нас від основних проблем. Сполучені Штати постійно виявляли велику цікавість до цієї частини планети і завжди прагнули до врегулювання нагірно-карабаського конфлікту. Проте після подій 11 вересня ця рішучість, це бажання Сполучених Штатів ще більше зростуть. Надалі відчуватиметься необхідність в нашій тіснішій співпраці, оскільки ми хочемо бачити цей регіон стабільним і таким, що тісно співробітничає з нами.

Можу сказати, що як продовження цих подій відбудеться низка інших подій. Одне з них ми спостерігаємо в ці дні. В даний час в Конгресі Сполучених Штатів Америки обговорюється 907-а поправка до "Акту про підтримку свободи". Як очікується, даний законопроект повинен пройти, що дозволить президентові відмінити дану поправку, яка є перешкодою між нашими країнами. Вважаю, що всі ці зазначені мною зміни - далі я зупинюся на них детальніше - дозволять нам знайти шляхи врегулювання конфліктів, зокрема нагірно-карабаського конфлікту.

Пане Президенте, відверто кажучи, якщо ми не розв`яжемо цю проблему, то вона перейде в початий нами новий період як проблема, що залишилася із старого періоду, і невирішеність її заподіє збитків всім, хто проживає в цьому регіоні. Підсумовуючи всі ці думки, хочу зазначити, що в даний час ми маємо хороші можливості для розв`язання проблеми. Роль Азербайджану і, поза сумнівом, Ваша особиста роль можуть вирішити дуже багато при врегулюванні цієї проблеми.

На початку нашої бесіди Ви казали, що останнім часом в цьому питанні досягнутий певний прогрес. Ви абсолютно справедливо зазначили це. В даний час нашою основною метою є перетворення прогресу на рішення. Основна мета мого візиту полягає в тому, щоб почути вашу думку про досягнутий прогрес, щоб Ви сказали нам, як ми можемо прискорити цей прогрес. Дякую.

Гейдар Алієв: Дякую Вам. Ви сказали, що ми поговоримо з цих питань трохи пізніше. Ви дуже докладно говорили про те, що події 11 вересня, тобто здійснений проти Сполучених Штатів Америки жахливий акт терору, можна казати, повністю змінив ситуацію у світі. Я згоден з цією думкою. Я згоден також з тим, що після закінчення "холодної війни" всі держави, народи вважали, що їй повністю покладено край. Проте зараз ми переконуємося в протилежному. Ми теж хотіли, щоб після закінчення "холодної війни" всюди у світі були встановлені стабільність, мир і щоб завершення "холодної війни" не полягало б тільки в ліквідації протистояння між Сходом і Заходом.

Зараз ми не можемо особливо претендувати на те, що могли б передбачати все наперед. Природно, провідні держави світу, міжнародні організації точніше повинні були визначити це. Проте, на жаль, у всіх в світі склалася така думка, що з "холодною війною" раз і назавжди покінчено, суперечності між Заходом і Сходом, тобто НАТО і Варшавським договором, ліквідовано, Варшавський договір розпався, таким чином, закінчена "холодна війна". І дійсно, це було найбільшою історичною подією після Другої світової війни.

Проте розвиток в даний час процесів у світі в різних напрямах і виникнення вкрай небезпечних явищ свідчать про те, що не слід було задовольнятися тільки цим. Тим самим я хочу казати, що, покінчивши з великою "холодною війною", провідні держави світу повинні були приділити увагу і конфліктам, що відбуваються в окремих регіонах, локальним конфліктам, забезпечити їх урегулювання.

Одним з них є вірмено-азербайджанський нагірно-карабаський конфлікт. Якщо звернути увагу на час початку конфліктів в окремих регіонах світу, то можна сказати, що найбільш тривалим конфліктом після палестино-ізраїльського конфлікту на Близькому Сході є вірмено-азербайджанський конфлікт.

Якщо узяти простір колишнього Радянського Союзу, то це конфлікт, що почався ще з часу існування Радянського Союзу, з 1988 року. Чотири роки цей конфлікт відбувався в період, коли і Азербайджан, і Вірменія знаходилися у складі Радянського Союзу. Проте керівництво радянського уряду не змогло дати йому потрібну оцінку і цей конфлікт переріс у війну.

Після розпаду Радянського Союзу, здобуття нами незалежності вірмено-азербайджанським конфліктом займалася Організація Об'єднаних Націй, ОБСЄ, створена ОБСЄ Мінська група. З 1997 року Мінську групу очолюють три великі держави - Росія, Сполучені Штати Америки і Франція. Нерозв`язання свого часу вірмено-азербайджанського, нагірно-карабаського конфлікту призвело до виникнення грузино-абхазького конфлікту, зумовило виникнення придністровского конфлікту - ви там були, призвело до виникнення чеченського конфлікту. Грузія знаходиться у стані конфлікту і з Південною Осетією. Бачите, скільки конфліктів виникло. А зараз ситуація загострилася ще і в Центральній Азії.

Тим самим я хочу сказати, що у світі ще не було досягнуто повного спокою, і ніхто не повинен був вважати, що мир і спокій вже встановлені. Великі держави, Організація Об'єднаних Націй, ОБСЄ не приділили належної уваги врегулюванню локальних конфліктів.

Ще раз повторюю, що я з Вами згоден в тому, що події 11 вересня різко змінюють ситуацію у всьому світі в цілому. Оскільки в корені цих подій знаходяться тероризм і широко поширений міжнародний тероризм. Причина виникнення тероризму полягає в агресивному сепаратизмі. Агресивний сепаратизм є, можна сказати, початком тероризму. Проте, на жаль, свого часу цьому не було приділено належної уваги. Сьогодні деякі знов намагаються знайти відмінності між агресивним сепаратизмом і міжнародним тероризмом. Але ці явища взаємопов'язані. Тому на нинішньому етапі необхідно ще більш консолідувати сили. Проти міжнародного тероризму повинна вестися загальна боротьба.

Тероризм, здійснений проти Сполучених Штатів Америки, природно, є тероризмом, здійсненим проти всього людства, тобто всіх націй, вільних суспільств. Тут необхідно консолідувати сили. Ми, Азербайджанська держава, з найпершого дня відкрито виклали свою позицію із цього приводу і включилися в боротьбу. Ми заявили про те, що знаходимося в цій боротьбі в одному альянсі із Сполученими Штатами Америки і їх союзниками. Як Вам відомо, ми здійснюємо свою діяльність в цьому напрямку.

Я знов згоден з Вами в тому, що міжнародний тероризм загострить ситуацію у світі, знову віддалить один від одного країни, які свого часу після закінчення «холодної війни» хотіли прийти до певної єдності, інтереси зіткнуться. Тому потрібно ще багато чого зробити в цьому напрямку.

Але мене більш всього радує Ваша думка про те, що саме зараз не можна відсовувати на другий план врегулювання вірмено-азербайджанського, нагірно-карабаського конфлікту, навпаки, необхідно серйозніше зайнятися ним. Треба врегулювати його, встановити в регіоні стабільність. Це має надзвичайно важливе значення для роботи, що проводиться проти міжнародного тероризму, основного центру, що знаходиться в цих колах міжнародного тероризму.

Повинен Вам відверто сказати, що на думку деяких осіб, із-за здійснення у світі такого жахливого терористичного акту і в період, коли ведеться широкомасштабна боротьба з тероризмом, великі держави світу, зокрема співголови Мінської групи ОБСЄ, проявляють певну пасивність в урегулюванні вірмено-азербайджанського нагірно-карабаського конфлікту. Я, природно, так не думаю і не думав. Зараз під час нашої бесіди з'ясовується, що ми дотримуємося загальної думки.

Я сказав, що останніми роками в цій області досягнутий певний прогрес. Разом з тим нам не тільки не вдалося активізувати його, але у низці випадків він став гальмуватися. Вважаю, що внаслідок того, що всі ми знаходимося у складі єдиного фронту, співголови повинні приймати дієвішіших заходів для розв'язання даного питання. А сторони, які знаходяться у стані конфлікту, повинні зрозуміти, що в даному питанні не може бути прийняте диктування тієї чи іншої сторони. У корені рішення цього питання, природно, повинні знаходитися норми міжнародного права. Думаю, що зараз ми з Вами продовжимо нашу бесіду про це і проведемо грунтовніший обмін думками.

Переклад здійснено з газети «Бакинский рабочий», 26 жовтня 2001 року.