Заява Президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва на засіданні Ради Глав держав СНД у зв`язку з широкомасштабними наступами Збройних Сил Вірменії на територію Азербайджану - Москва, 15 квітня 1994 року


Надзвичайні обставини спонукають мене звернутися до вас з цією заявою.

Починаючи з 10 квітня 1994 року збройні сили Республіки Вірменія здійснили новий широкомасштабний наступ у напряму Геранбойського та Тертерського районів, а з 11 квітня - у напряму Агдерінського та Агдамського районів Азербайджанської Республіки. У ці дні азербайджанські підрозділи, відбиваючи безперервні атаки частин збройних сил Республіки Вірменія, які переважають кількісно, ведуть кровопролитні оборонні бої. З території Вірменії до зони конфлікту перекинуто військовий контингент чисельністю майже 3000 осіб разом з десятками одиниць бронетехніки та важкої артилерії, включаючи «Град», із яких обстрілюються населенні пункти вказаних районів Азербайджану. У цих селах є великі руйнування та чисельні жертви серед цивільного населення.

Таким чином, Республіка Вірменія, продовжуючи свою загарбницьку війну на території Азербайджану, зазіхає на незалежність, суверенітет та територіальну цілісність Азербайджанської Республіки, ставлячи під загрозу азербайджанську державність.

Продовжуючи агресію, Вірменія блокує процес мирного урегулювання, у якому Азербайджан бере найактивнішу участь. Здійснюючи кожного разу черговий наступ під час або напередодні великих посередницьких ініціатив, агресор кидає цинічний виклик світовому співтовариству, яке на сьогоднішній день безуспішно намагається розв`язати цей кровопролитний конфлікт.

Я кваліфікую останній вірменський наступ як новий етап агресії Республіки Вірменія, метою якої є загарбництво нових територій Азербайджану. Незважаючи на чисельні декларації про прагнення до мирного розв`язання конфлікту, Республіка Вірменія останнім наступом углиб територій суверенної держави-члена СНД демонструє свої справжні наміри - прагне впливати на Азербайджан та його керівництво i заблокувати мирний процес.

Хочу особливо звернути увагу на те, що новий наступ вірменських збройних сил розпочався за день до відкриття 11 квітня ц.р. у Празі засідання Мінської групи ОБСЄ, у якому беруть участь також представники Азербайджану та Вірменії.

Ескалація агресії Республіки Вірменія проти Азербайджану здійснюється у період проведення інтенсивних переговорів у рамках російської посередницької ініціативи та у період нинішньої зустрічі глав країн Співдружності Незалежних Держав.

Доводиться констатувати, що після засідання глав держав СНД в Ашгабаті у грудні 1993 року, коли відбулась моя зустріч з Президентом Вірменії Л. Тер-Петросяном, у політиці Республіки Вірменії щодо Азербайджанської Республіки не відбулось позитивних змін. Збройні сили Вірменії продовжують окупувати понад 20 відсотків території Азербайджану та здійснювати етнічну чистку, гинуть люди, зазнають нестатків та страждань мільйон азербайджанських біженців, які живуть у наметових містечках.

Хочу зазначити, що Азербайджан брав найактивнішу участь у всіх посередницьких акціях світового співтовариства, у тому числі міжнародних організацій та великих держав. Крім моїх переговорів з Президентом Вірменії, відбулася зустріч 18 лютого 1994 року міністрів оборони Азербайджану, Вірменії та Російської Федерації, приїзд до Азербайджану та Вірменії Голови Мінської групи ОБСЄ Яна Еліассона у березні 1994 року, зустріч спікерів парламентів Азербайджану та Вірменії 12 березня, переговори в Баку та Москві зі спеціальним представником Президента Російської Федерації В.Н.Казіміровим, приїзд миротворчої групи Міжпарламентської асамблеї СНД у березні 1994 року. Однак усі намагання Азербайджану знайти взаємоприйнятне компромісне рішення наштовхуються на силову позицію Вірменії.

Республіка Вірменія торпедує будь-які конструктивні пропозиції, висовуючи заздалегідь неприйнятні умови. Суть їх полягає у намаганні Республіки Вірменія, яка створила військовий плацдарм на території Азербайджану, обміняти окуповані території на статус незалежної держави для Нагірного Карабаху, тобто фактично розчленити Азербайджанську Республіку.

Справедлива позиція Республіки Азербайджан полягає у прагненні добитися звільнення усіх окупованих територій та відновлення свого суверенітету, повернення біженців до місць їх постійного проживання та усунення наслідків агресії Республіки Вірменія. Азербайджан не бажає війни та закликає Вірменію до миру на основі загальноприйнятих принципів взаємовідносин суверенних держав. Прагнучи до громадянського миру та згоди азербайджанський уряд готовий гарантувати безпеку та громадянські права вірменським мешканцям Нагірно-Карабаського регіону за умови їх підпорядкування Азербайджанській Конституції.

Як ви пам`ятаєте, в Ашгабаті Азербайджан пропонував розробити систему двосторонніх та багатосторонніх угод, які спрямовані на стабілізацію політичної ситуації, взаємне визнання та повагу суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів кожної з держав-членів СНД.

Мені доволиться ще раз говорити про це тому, що життя засвідчує: байдуже ставлення до кричущого факту, коли один член Співдружності Незалежних Держав - Республіка Вірменія - проводить неприкриту агресію проти іншого члена СНД - Азербайджанської Республіки, практично позбавляючи перспективи формування життєздатної організації, якою ми всі хотіли би бачити нашу Співдружність.

Хотів би вас закликати обговорити на нинішній зустрічі питання про вірменсько-азербайджанський конфлікт з метою ухвалення конкретних рішень, які покладуть край агресії проти Азербайджанської Республіки та її наслідки.

Звертаючись до глав держав, ми знов закликаємо:

- дати політичну оцінку агресії Республіки Вірменія проти Азербайджанської Республіки;

- вимагати від Республіки Вірменія зупинити воєнні дії проти Азербайджанської Республіки та негайно та беззастережно вивести свої збройні сили з території суверенного Азербайджану;

- вимагати від Республіки Вірменія твердих політичних гарантій непоновлення воєнних дій;

- застосувати санкцій щодо члена СНД - Республіки Вірменія, що здійснює збройну агресію проти іншого члена СНД.

Подальше сповільнення та бездіяльність погружують ще більшими бідами державам Співдружності.

Гейдар Алієв,
Президент Азербайджанської Республіки.
 

Газета «Бакинский рабочий», 19 квітня 1994 року