Промова Президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва на церемонії присвяченій третій річниці Ходжалінського геноциду - Мечеть Тезепір, 26 лютого 1995 року

Шановні співвітчизники! Шановні мусульмани!

Сьогодні ми зібралися в мечеті Тезепір, в домі Аллаха у зв'язку з траурним днем. Ми відзначаємо третю річницю Ходжалінського геноциду, трагедії.

Азербайджанський народ за свою багатовікову історію, на своєму життєвому шляху здобув великі перемоги, піднявся до вершин, збагатив світову культуру. Мусульманський світ дав світовій культурі таку священну книгу як Гурані-Керім. Азербайджанський народ за свою багатовікову історію зіткнувся також з великими бідами, на різних етапах відбувалися і трагедії. Однією з них є агресія вірменських завойовників, котра триває понад шість років, окупантів проти нашого народу і розчленовування наших земель в результаті цієї агресії, втрата частини з них, загибель наших громадян, кровопролиття. Проте найстрашнішою серед цих бід в цілому, найболючішою для нас є Ходжалінська трагедія.

В історії не раз були зазначені факти звірячого ставлення людини до людини. У багатьох місцях світу здійснювався і геноцид. Геноцид, який був скоєний вірменськими загарбниками, агресорами проти Азербайджану, є одним з найжахливіших серед них. Геноциди, які чинилися довгий час, можна сказати, в ході всього ХХ століття вірменськими агресорами проти азербайджанського народу, нації завдали нашому народові великих ударів. Найсильнішим, найболючішим з них є Ходжалінський геноцид, війна що триває шість років.

Війну почали вірменські агресори. Азербайджанський народ захищає свої землі. Поза сумнівом, у війні проливається і кров, бувають шехіди, доводиться терпіти великі страждання, муки. Проте по-звірячому проведена військова операція, геноцид, здійснений три роки тому загарбниками проти ходжалінців, мирного населення, жінок, дітей, людей похилого віку, хворих є найстрашнішим етапом шестирічної війни і найважчою, чорною сторінкою.

Ходжалінські події свідчать ще й про те, що вірмени не лише зазіхнули на наші землі, окупували наші території, але і обрали такий звірячий, варварський шлях, як геноцид проти нашого народу. Це у відкритій формі проявилося в ходжалінських подіях. У ту страшну ніч у серце азербайджанського народу був завданий удар. Досі ця рана турбує нас. Ця рана ще не зажила, не закрилася, ця рана назавжди залишиться в нашому серці. Як я зазначив, напад на мирне населення в нічний час, звіряче знищення на місці, вбивство дітей, жінок, людей похилого віку, хворих, спричинення їм з небаченою жорстокістю мук ще раз свідчать про дикість наших ворогів, про їх варварство.

Ходжалінський геноцид, агресія вірмен проти нашого народу, їх звірство, використання ними найпринизливіших для людини методів увійшли й залишаться в історії людства. Загиблі тієї ночі, в ті дні є гіднимигромадянами Азербайджану, вони стали жертвами в ім'я територіальної цілісності нашої республіки, вони стали жертвами, шехідами в боротьбі нашого народу в ім'я національної свободи. Їх трагічна загибель, те, що вони стали шехідами, є свідоцтвом героїзму, стійкості, хоробрості азербайджанського народу.

За період війни, яка тривала більше шести років, ми понесли багато жертв. Ще раз зазначаю, що ходжалінські шехіди є нашими громадянами, які також загинули в ім'я територіальної цілісності, суверенітету, незалежності Азербайджану. Сьогодні ми тут шануємо їх пам'ять, схиляємо голову перед ними, молимося за них. Від імені всього азербайджанського народу, Азербайджанської держави в цей траурний день знов висловлюю співчуття нашому народові у зв'язку з цією трагічною подією. Висловлюю глибоке співчуття сім'ям, родичам шехідів, загиблих в Ходжали. Да упокоїть Аллах душі ходжалінських шехідів! Та упокоїть Аллах душі всіх наших шехідів. Нехай Аллах дасть терпіння сім'ям ходжалінських шехідів. Нехай Аллах дасть терпіння всьому нашому народові. Нехай Аллах дасть терпіння для того, щоб ми позбавилися від всіх цих бід, забезпечили повну незалежність, територіальну цілісність незалежного Азербайджану, увічнили незалежність Азербайджану.

Ходжалінська трагедія - наше горе, наша скорбота, наша печаль. Але в той же час шлях боротьби, шлях національної свободи є славним, успішним шляхом. І у минулому на нашому шляху були труднощі. Труднощі є і сьогодні. Проте ніщо не зломило і не зломить волю азербайджанського народу. З цих подій нам слід зробити висновок, ми повинні стати більш відважними, більш стійкими, більш згуртованими. Ми повинні усвідомити, що ми є господарями своєї долі, ми повинні обороняти нашу незалежність, йдучи шляхом,який визначив нам Аллах, ми повинні визначити свій шлях і рухатися вперед ним.

Тому ми сьогодні, молячись за упокой душ всіх наших шехідів, в той же час повинні високо тримати голову. Як би ми не засмучувалися, ми також маємо бути оптимістами, повинні дивитися вперед, в майбутнє з надією, жити надією. Я повністю впевнений в тому, що азербайджанський народ здолає і ці важкі етапи. Труднощі пов'язані не лише з війною, окупацією наших земель, важким положенням наших біженців. Зараз наш народ живе в перехідний період. Ми переживаємо соціально-економічну кризу. У житті людей надзвичайно багато труднощів. Проте наш народ століттями терпів такі важкі етапи, проходив їх, тому жив тисячоліттями, і надалі житиме тисячоліття.

Ми не повинні втрачати віру, не повинні відступати від своїх переконань, вибраного нами шляху. Вибраний нами шлях - це незалежність Азербайджану, національна свобода, вічна незалежність Азербайджану як незалежної держави. Шлях, яким ми прямуємо - це шлях прихильності нашим етичним цінностям, традиціям, релігії, мові, історії. Наскільки ми будемо вірні всьому цьому, настільки зможемо усвідомити причини сьогоднішнього важкого положення, допомагатимемо, підтримуватимемо один одного, зможемо протистояти й вірменським окупантам.

Впевнений, що наш шлях - славний шлях, вірний шлях, шлях, що забезпечує інтереси нашого народу. Ми будемо продовжувати прямувати цим шляхом. Незалежна Азербайджанська держава впевнена в єдності нашого народу, вірить в його стійкість, і наша єдність, стійкість, витримка, терпіння допоможуть нам вийти з цього важкого положення.

Я знов прошу Аллах упокоїти душі Ходжалінських шехідів. Я знов прошу Аллах упокоїти душі всіх шехідів. Хочу вас знов завірити в тому, що Азербайджанська держава надійно захищатиме права нашого народу, наші землі, території і виведе азербайджанський народ з цих бід.

Переклад тексту на українську мову здійснений за виданням "Гейдар Алієв. Наша незалежність - вічна" (виступи, промови, інтерв`ю, листи, звернення, накази) - "Азернешр", Баку -1998,т.3, стор.215-217.