Скасування Сасанідами  напочатку VI століття династії албанських Аршакидів створило основу для виникнення на стародавній землі

Ширвана, в басейні річок Шабранчай та Гільгільчай нового утворення, на чолі з правителями, які мали титул «ширваншахів». Його північним кордоном був Дербент. Історична традиція пов’язує факт заснування цієї держави з ім’ям сасанидського правителя Ардашіра I (224-241 рр.), а згідно з іншими джерелами-з ім’ям Хосрова Анушіравана (531-579 рр.) У джерелах немає відомостей про перших ширваншахів. Слід зазначити, що ширваншахи протягом всієї історії вели боротьбу за незалежність. Однак, коли Ширван підпав під владу загарбників, ширваншахам довелося сплачувати своєму сюзерену данину. У період арабів (Х століття й пізніше) кордонами Ширвана на півночі були південно-східні підніжжя Кавказьких гір, на південному заході-річка

Кура, що відокремлювала його від Аррану і Муга, на північному заході-річка Ганих (Алазань), на сході-Каспійське море. Незважаючи на героїчну боротьбу держави Ширваншахів протягом десяти століть за свою незалежність, після 153року вона фактично занепала після того, як на історичній арені з’явилася могутня азербайджанська держава Сефевидів. Столицею Ширванської держави була Шамахи. З XII століття в її резиденцію перетворився Баку, і пізніше, в XV столітті столиця повністю була перенесена в це місто.