Заява, з якою я повинен був виступити перед представниками преси, вже прозвучала на попередніх наших зустрічах. Незважаючи на це, я хочу сказати декілька слів, а потім надам слово нашому шановному гостю Леоніду Даниловичу Кучмі.

Візит Президента України, шановного Леоніда Даниловича Кучми, до нашої країни завершується. Правда, ми відвідаємо ще й завод кондиціонерів. Я задоволений, що Леонід Данилович прийняв наше запрошення, відвідав Азербайджан з офіційним візитом. Ми досить плідно попрацювали. А найголовнішим є те, що ми одержали можливість вільного обміну думками з багатьох питань, і звичайно ж, у першу чергу, з питань, що пов`язані з нашими двосторонніми відносинами. Від часу відновлення Україною та Азербайджаном своєї незалежності пройшло немало часу. Протягом цього часу як в Україні, так і в Азербайджані відбулися дуже серйозні суспільно-політичні й соціально-економічні процеси. Ці процеси відбуваються на всьому просторі колишнього Радянського Союзу, в країнах СНД, до складу якого входять і наші держави. Тому нам було дуже цікаво обмінятися думками з приводу роботи, що проводиться в Україні після здобуття незалежності, шляху, яким прямує ця велика європейська держава.

Нам було дуже приємно, що Президент такої великої європейської держави як Україна, зміг ознайомитися з життям нашого народу. Ще і тому, що Леонід Кучма вперше відвідав Азербайджан. З огляду на це, його візит до нашої республіки є важливою подією. Сьогодні можна сміливо стверджувати, що візит успішно завершується з ефективними результатами.

Дійсно, у центрі уваги були наші двосторонні відносини. Велика увага приділялась обміну думками щодо процесів, які відбуваються в Азербайджані та Україні, особливо пошуку шляхів подальшого розвитку відносин між нашими країнами в усіх галузях. Ми досягли досить позитивних результатів. Свідченням тому є підписані нами документи. Разом з тим, під час наших зустрічей та переговорів ми дійшли згоди також з низки інших питань і доручили відповідним органам підготувати документи про це для підписання в Києві, в Україні. До речі, Леонід Данилович Кучма запросив мене відвідати з візитом Україну. Думаю, що скористаюся цим запрошенням. Є можливості для підготовки і в майбутньому правових документів для розвитку, розширення й поглиблення відносин між нашими країнами. Ці відносини продовжуватимуться під час наших подальших зустрічей.

Для нас є дуже важливим те, що ми отримали інформацію про зміни, що відбуваються в Україні. Все сказане Леонідом Даниловичем Кучмою під час наших зустрічей і переговорів теж є дуже цінним для нас. Я думаю, що для вирішення проблем, що постали перед нашою республікою, ми намагатимемося використати досвід України. Важливим є те, що ми виявили збіг наших позицій з переважної більшості питань, пов`язаних із становищем у світі, міжнародними відносинами, діяльністю міжнародних організацій, до яких входять наші країни, а також діяльністю СНД, членами якого є як Азербайджан, так і Україна. Надзвичайно важливим є те, що Україна рішуче оголосила: незалежність є непохитним принципом її державного устрою та державної політики.

Територіальна цілісність будь-якої країни та недоторканність її кордонів є непорушними принципами міжнародного права. Наші країни неухильно дотримуються цих принципів. Цілковитий збіг позицій щодо цих основних принципів є для нас дуже важливою обставиною.

Під час переговорів ми одностайно засудили будь-яку форму сепаратизму. В той час, коли наші держави, як і інші стикаються з його проявами, дана позиція є однаково важливою для нас. Ми засудили й засуджуємо сепаратизм. Я із задоволеністю сприйняв заяву Леоніда Даниловича з цього приводу.

Ми дійшли єдиної думки, що маємо великі можливості для подальшого розширення наших економічних відносин, створення нових комунікацій на основі вже існуючих, а також встановлення нових комунікаційних зв`язків. Можливості для цього є. Сподіваюся, що наше принципове ставлення до цієї проблеми знайде своє відображення в діяльності відповідних органів обох країн. Ми зможемо дійти згоди з цих питань, організувати спільну роботу.

Є великі можливості для розвитку зв`язків у сфері науки, освіти, культури. Ці зв язки завжди приносили користь нашим народам. Окремо хочу зазначити, що Азербайджан завжди послуговувався науковими закладами і вищими навчальними закладами України. В Азербайджані багато вчених, фахівців, які навчалися в Україні, пройшли підготовку в її науково-дослідницьких інститутах. Вони підтримують зв`язки із своїми колегами. У нас є можливості налагодити ці взаємини на основі нових принципів, надати імпульсу їх подальшому розвитку. Наші культури завжди слугували мостом для зміцнення дружби між українським та азербайджанським народами.

У ці дні ми згадували багато конкретних прикладів, фактів, які пов`язують наші культури. На мій погляд, обмінюючись думками з цього приводу, ми оголошуємо про нашу рішучість розвивати ці відносини. Наші творчі організації, діячі літератури, культури отримали можливість використати ці можливості. Як одна із найбільших держав Європи, Україна йде шляхом економічних перетворень на основі риночних відносин, вживає важливих заходів для зміцнення своєї держави, своєї незалежності. Для нас Україна є дуже необхідним партнером. Ми цінуємо це і зробимо все для поглиблення й розвитку наших відносин.

Одним словом, дводенний візит Леоніда Даниловича Кучми до Азербайджану є важливою подією й завершується хорошими результатами. Леоніде Даниловичу, я вдячний Вам за візит і сподіваюся, що наші тісні зв`язки будуть розвиватися й надалі в і`мя подальшого розширення й поглиблення відносин між нашими незалежними державами та народами. Дякую за увагу.

Запитання: У мене два запитання. Перше запитання щодо можливостей СНД і країн, що входять до нього в усуненні регіональних конфліктів. Друге запитання: Чи спроможна Україна реально допомогти у ліквідації найкривавішого конфлікту на території СНД - нагірно-карабаського конфлікту?

Л.Кучма: Я говорив про це в ході переговорів. Вважаю, що СНД все ж таки має майбутнє. Але з однією неодмінною умовою - повинні зважати на думки кожної із сторін. Якби зважали на думки кожної із сторін, то не було би таких конфліктів. На жаль, цей конфлікт виник ще в період Радянського Союзу. Але я впевнено заявляю, що рівень конфлікту і ступінь діяльності всіх членів СНД, також і Росії, не відповідає ситуації, що склалася. Тому, завдання України полягає у тому, щоб нашу позицію довести до відома членів СНД.

Щодо ролі України у вирішенні даного конфлікту, то це не в наших можливостях. Найближчими днями ми звернемося до ОБСЄ із зверненням, щоби Мінська група виявила ініціативу. Ми готові взяти більш активну участь і почати з направлення військових спостерігачів та збройних сил для надання допомоги миротворчим силам під егідою ОБСЄ.

Запитання: Моє запитання до обох президентів. Яке питання - нафта чи якесь інше - було все ж таки головним на цих переговорах?

Л.Кучма: Звичайно, питання про енергоносії є для України питанням номер один. Ви чудово розумієте, що це питання не лише України, але й питання незалежності будь-якої країни. Нафтогазові комплекси України й Азербайджану мають велику історію і вони так пов`язані виробничими зв`язками, що нормальне існування цих комплексів у майбутньому, як я зрозумів із вчорашньої зустрічі з нафтовиками, на користь як Україні, так і Азербайджану. Україна готова з усіма своїми можливостями взяти участь у вирішенні цієї проблеми на взаємовигідній основі.

Г.Алієв: Я цілком погоджуюсь з Леонідом Даниловичем. Не важко виділити і вказати якусь одну проблему як головну. Є багато проблем і всі вони мають велике значення. Але проблема, зазначена Леонідом Даниловичем, безперечно, є найважливішою. Крім того, є низка інших питань. Ми обговорили їх, і це сприятиме розширенню наших економічних відносин. Про це вже говорилось. Документи, які ми підписали, теж свідчать про це.

Л.Кучма: Я можу додати лише те, що нафта і нафтопродукти означають хліб для України, а українська пшениця означає хліб для Азербайджану. Ми й тут досягли взаєморозуміння.

Запитання: Моє запитання до пана Кучми. В Баку ви часто говорили, що Україна і Азербайджан є партнерами по СНД. З яких питань після ваших переговорів можна очікувати, що Україна і Азербайджан займуть однакові позиції ?

Л.Кучма: Відповідь дуже проста. З усіх питань СНД ми виступаємо з єдиних позицій.

Г.Алієв: Я цілком згоден із цією відповіддю.

Запитання: Шановні президенти, я хочу повернутися до економічних питань. Яких питань конкретно ви торкнулися щодо усунення існуючих проблем і скільки часу потрібно для їх вирішення?

Г.Алієв: Ми розглянули багато питань, пов`язаних з цими проблемами. Але важливим для нас у першу чергу є те, що відкрився кордон між Росією та Азербайджаном через Дагистан. Як відомо, цей кордон був закритий з часу початку подій у Чечні. Насправді ж, кордон, як транспортна комунікація, був закритий значно раніше цих подій. Оскільки становище в Чечні було дуже складним ще до початку там воєнних операцій. Потяги або зовсім не ходили, або ж проходили з великими труднощами. Для нас, для зв`язків між Азербайджаном і Україною, а також для виходу до Європи основним транспортним каналом є залізнична магістраль.

Тому, ми, насамперед, розглянули питання, що стосуються заходів з відкриття кордону й нормального функціонування залізниці. Правда, це більше залежить від Росії. Вам відомо, що у зв`язку з цим питанням я декілька разів проводив переговори з керівниками Росії, також із президентом Борисом Єльциним, прем`єр-міністром Віктором Черномирдіним та іншими керівниками. Останні мої зустрічі, бесіди відбулися 26 травня в Мінську, коли там проходило засідання СНД. Але обіцянки поки не виконані. У нас немає можливостей для вільного функціонування магістралі.

Але ми розглянули й інші можливості. Наприклад, є пропозиція про перевезення вантажів через територію Грузії до Чорного моря, а потім для виходу до України; про створення спільної з Азербайджаном, Грузією та Україною холдінгової транспортної компанії. Також є привабливий проект про проведення цієї лінії через Каспійське море на схід до Туркменії, та, природно, звідти до Узбекістану, Казахстану та до інших країн Сходу. Правда, існують й інші варіанти. Але всі вони повинні бути уважно опрацьовані з огляду на економічну ефективність, безпеку, можливості досягнення згоди з усіма країнами. Дійсно, необхідна згода кожної із країн, які візьмуть участь у цих проектах. Зараз ми це вивчаємо, готуємо. Я впевнений, що шляхи виходу з цієї важкої транспортної блокади будуть знайдені.

Л.Кучма: Я згоден з Гейдаром Алієвичем. Так, звичайно, є питання - на сьогодні, а стратегічні питання - на завтра. Тому ми розглянули лише віддалені перспективи, проблеми нафто- та газопроводів. Це стратегічні питання і сьогодні їх необхідно обговорювати.

Запитання: Леоніде Даниловичу, Ви сказали, що з Баку поїдете до Вірменії. Чи маєте ви наміри співробітничати з ними на тому ж рівні що і з Азербайджаном?

Л.Кучма: Україна готова співпрацювати з усіма країнами лише на рівноправній основі й з огляду на взаємні інтереси.

Запитання: Леоніде Даниловичу, як ви вирішуєте кримську проблему ?

Л.Кучма: Вчора з Гейдаром Алієвичем обговорювали цю проблему. Україна звернулася до СНД. Я звернувся до Бориса Миколайовича з особистим посланням, щоб це питання було розглянуто на рівні СНД. Тому що це не лише проблема України. На жаль, як до держави України це не стосується безпосередньо. На сьогодні Україна залишилася один на один із 270 тисячами кримських татар. У порівнянні з азербайджанськими біженцями вони, можливо, живуть у трохи кращих умовах. Україна робить все можливе.

Але я вважаю, що у першу чергу Росія, яка оголосила себе правонаступницею Радянського Союзу, а також Узбекістан і Казахстан повинні внести вклад, суто моральний, у вирішення цієї проблеми.

Запитання: Леоніде Даниловичу, чи буде Україна брати участь у розробці нових нафтових родовищ Азербайджану?

Л.Кучма: Ми обговорили це питання і готові, зважаючи на свої можливості, а також з усіма методами й способами, що є в Україні, брати участь. Ми, у свою чергу, запропонували азербайджанській стороні, щоби вона взяла участь у розробці українських родовищ, особливо родовищ на шельфі Чорного моря.

Г.Алієв: Ми зацікавлені, щоб Україна брала участь у розробці родовищ як на суші, так і на морі, а також родовищ, що розташовані в азербайджанському секторі Каспійського моря. До нас звертається багато нафтових компаній світу. Ми маємо досить перспективні родовища. Україна, яка має потребу в енергоносіях, природно, хоче мати джерела для їх отримання. Ми запропонували таку можливість.

Л.Кучма: За часів Радянського Союзу в Україні було створено величезний потенціал для нафтової промисловості, починаючи з виробництва труб, до унікального обладнання - компресорних станцій, насосів та інших пристроїв.

Запитання: Шановній Гейдаре Алієвичу, мені дуже б хотілось почути відповідь на наступне запитання: як відомо, Росія є посередником у вирішенні проблеми Нагірного Карабаху. Як ви розцінюєте її роль в цьому питанні? Запитання до Президента Леоніда Кучми: Як ви розцінюєте той факт, що збігло стільки часу, а Україна досі не має свого посольства в Азербайджані?

Г.Алієв: Росія вже декілька разів здійснювала свою посередницьку діяльність у вирішенні конфлікту між Вірменією та Азербайджаном. Якщо говорити про історію цього конфлікту, то бачимо, що він виник ще за часів Радянського Союзу, 1988року. Сьогодні вважаю за необхідне сказати, що в той час керівництво Радянського Союзу мало всі можливості попередити виникнення даного конфлікту, ріст протистояння між народами Вірменії та Азербайджану до сьогоднішнього його стану. Наші народи віками жили в єдиному географічному просторі, в сусідстві один з одним. Протягом всієї історії, в більшості періодів наші народи жили в умовах дружби, миру, взаєморозуміння. Правда, конфлікти мали місце і в минулому. Але в історії наших народів ніколи не було такого тривалого й кровопролитного конфлікту. Цей конфлікт розпочався за часів Радянського Союзу і сьогодні я хочу сказати, що саме керівники СРСР винні в сепаратизмі, що виник на території колишнього Радянського Союзу та розповсюдився на інші країни, на інші куточки Земної кулі.

Тому, якщо говорити про посередництво, воно тоді теж мало місце, але було вкрай безуспішним і одностороннім. Росія останні роки проводить посередницьку діяльність. В деяких випадках ми відчуваємо її позитивну роль. Ми сподіваємося на допомогу Росії. Я неодноразово говорив і сьогодні теж заявляю, що ключ до вирішення цієї проблеми знаходиться в Росії. Беручи до уваги те, що Росія є правонаступницею Радянського Союзу, вона повинна діяти більш рішуче для усунення цього конфлікту, припинення кровопролитної війни. Виходячи з цього, ми і розцінюємо роль Росії.

Останнім часом Росія виступає в ролі посередника в рамках Мінської групи ОБСЄ. Вам відомо, що в грудні 1994 року, після Будапештського самміта, Мінську групу було реорганізовано і зараз вона має двох співголів. На теперішньому етапі співголовами є Фінляндія і Росія. Незважаючи на це, я вважаю, що Росія тут відіграє дуже велику роль. Я сподіваюся і буду сподіватися, що Росія, в усякому випадку, відіграє свою історичну роль у вирішенні цього конфлікту, встановленні миру в нашому регіоні.

Л.Кучма: Чому Україна не відкрила свого посольства в Баку? Це один-нуль не на користь України. Тому сьогодні ми це виправимо. І рахунок буде один-один.

Г.Алієв: Ні, буде нуль-нуль. Тому що це теж стосується Азербайджану. Очевидно, ми однаково запізнилися. Сьогодні президенти підписали документ і тим самим взяли на себе зобов`язання про відкриття посольств.

Дякую.