ТВОРИ / ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА / Азербайджан - Співдружність Незалежних Держав

Заява Президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва та Президента України Леоніда Кучми на спільній прес-конференції - Київ, Маріїнський палац, 25 березня 1997 року


Вельмишановний Леоніде Даниловичу!

Шановні пані та панове!

Завершується мій офіційний візит до України, і зараз, готуючись виїхати до аеропорту, я переживаю почуття величезного задоволення від того, що цей візит відбувся, що він проходив у сприятливій, дружній, товариській обстановці, від того, що нам вдалося спільно обговорити й прийняти рішення з багатьох питань, які пов'язані з нашими міждержавними відносинами, подальшим розвитком співробітництва між нашими країнами . Користуючись нагодою, ще раз хочу подякувати Вам, шановний Леоніде Даниловичу, за Ваше запрошення, за Вашу гостинність, за Ваші добрі почуття, які були проявлені до мене і до всієї азербайджанської делегації, за ту сердечну, дуже теплу атмосферу, яка оточувала нас усюди, де б ми не знаходились.

Ще раз хочу висловити вдячність Вам, Леоніде Даниловичу, за ту високу честь, яку Ви мені надали, за увагу, і також за те, що я був нагороджений вищим орденом України - орденом Ярослава Мудрого, який Ви мені вручили. Отже, я повертаюся до Азербайджану з нагородою України, яку я розглядаю як надзвичайно важливий чинник, що знаменує подальше поглиблення і развиток наших стосунків.

У 1995 році відбувся Ваш, Леоніде Даниловичу, візит до Азербайджану. Зараз я здійснив у відповідь візит. Звертаюся до Вас і прошу Вас запланувати й знов здійснити візит в Азербайджанську Республіку. Чекатиму його з нетерпінням і, думаю, Ви зробите це при першій же нагоді. Хоча і в 1995 році в Баку, і в ці дні в Києві ми багато зробили - укладено і підписано багато документів. Проте, багато ще треба зробити для того, щоб втілити в життя підписану нами вчора Декларацію про подальше поглиблення співробітництва між Україною та Азербайджаном, що носить характер стратегічного партнерства. Це накладає на нас дуже великі обов'язки, тому є необхідність в подальших зустрічах. У зв'язку з цим я запрошую Вас здійснити офіційний візит до Азербайджану.

Вважаю за необхідне сказати про свої найкращі враження від зустрічі з усіма представниками України та міста Києва. Велике враження справили на мене відвідини Києво-Печерської Лаври - цього унікального заповідника, унікальної пам'ятки стародавньої історії, давньої культури українського народу. Я радий, що мені вдалося знову ознайомитися з цією пам'яткою історії. Радий був відвідати сьогодні мерію міста Києва і бути удостоєним звання почесного гостя Києва, за що я теж вдячний. Повністю згоден з тим, що сказав Леонід Данилович про підсумки наших зустрічей і підписані документи. Заявляю, що під час бесід і обговорення питань, що стосуються двосторонніх стосунків, нашого співробітництва в рамках СНД, європейської безпеки, у всіх міжнародних організаціях і структурах, ми виявили повний збіг наших думок і поглядів, підходів і позицій. І головне, що для мене важливе значення має те, що Україна йде шляхом здійснення ринкових економічних реформ, будівництва демократичної держави, формування правового суспільства, твердо відстоює і захищає свою державну незалежність. Ми йдемо таким же шляхом. Все це здійснюється і у нас в країні. Державна незалежність Азербайджану для нас є найважливішим історичним досягненням, яке ми і далі відстоюватимемо.

Ще раз дякую Вам, Леоніде Даниловичу, всіх наших друзів у Києві, на українській землі. Дякую Вам. Звичайно, я дякую і пресі, яка нас супроводжувала вчора, сьогодні і зараз знаходиться з нами. Спасибі Вам.

Запитання: Шановні Президенти, як Ви оцінюєте перспективи Співдружності напередодні саміту СНД? Запитання до Леоніда Даниловича: Як Ви розцінюєте підтверджений міністром оборони Росії Ігорем Родіоновим факт безвідплатного і таємного постачання російської військової техніки до Вірменії?

Леонід Кучма: Думаю, що про результати саміту СНД, який відбудеться 28 березня, можна буде говорити після зустрічі. Проте ми їдемо з надією на те, що зможемо сказати своє слово про вчорашнє і майбутнє СНД.

Думаю, що в тому вигляді, в якому воно існує, воно не може задовольнити жодну із сторін, жодну з країн, яка входить в нього. В першу чергу ми хочемо бачити цю структуру співтовариством рівноправних сторін, де кожна країна, незалежно від розмірів території та кількості населення, має однаковий голос.

Що стосується другого питання, а воно дійсно дуже складне, то під час відвідування Азербайджану я мав можливість побачити поселення біженців. Скажу, що не можна дивитися на це без болю, здригання та жалю. Адже люди втратили практично все, їх майбутнє на сьогоднішній день є невизначеним. Тому я виходжу з того, що всі сторони повинні свято дотримуватися рішень Ради Безпеки, де чорним по білому написано все, що треба робити. Зі свого боку, я даю доручення міністерству закордонних справ і міністерству оборони додатково вивчити це питання і дати офіційну оцінку проблеми.

Гейдар Алієв: Щоб не зловживати Вашим часом, хочу сказати, що повністю згоден з усім тим, що сказав Леонід Данилович Кучма щодо СНД. Я тієї ж думки про те, що наша Співдружність має бути демократичною, ефективною і відповідати міжнародним стандартам, забезпечувати рівноправну участь всіх своїх членів. На жаль, добитися цього поки що не вдалося. В той же час вважаю, що це реально можливо. Треба, щоб для цього були створені необхідні умови, визначені механізми подальшого вдосконалення діяльності СНД. Ці думки ми, напевно, висловимо 28 березня. Хотілося б сподіватися, що після зустрічі глав держав настане суттєве поліпшення в діяльності Співдружності.

Запитання: Запитання до двох Президентів: Чи може якась третя сторона, зокрема, Росія, перешкодити планам України та Азербайджану в реалізації будівництва нафтового коридору? Як би Ви прокоментували події в Білорусії?

Гейдар Алієв: Знаєте, нам багато в чому прагнуть заважати. Коли 20 вересня 1994 року ми підписали перший великий контракт про спільну розробку нафтових родовищ в азербайджанському секторі Каспійського моря, то було багато протестів, заперечень і різних надуманих перешкод. Вони існують і сьогодні, проте не мають під собою грунту. Ми тоді діяли правомірно, використовуючи своє право як незалежна держава, і сьогодні робимо вірно. Отже, перешкодити захочуть, але думаю, що не зуміють.

Щодо подій в Білорусі, то я мало проінформований про це,знаю лише те, що бачу по телебаченню. Однак, все , що відбувається там, здається мені незрозумілим, туманним. Що там відбувається насправді? Можливо, Леонід Данилович скаже?

Леонід Кучма: Щодо першого питання, то я повністю згоден з Гейдаром Алієвічем. Дякую за таку конкретну точку зору. Хотів би додати до цього, що, дивлячись з яких інтересів виходитиме Росія - з інтересів царської Росії або з інтересів сучасної демократичної держави. Тому що ми ж бачимо, що сьогодні нафтовидобування в Росії з кожним днем падає і незабаром у неї може з'явитися необхідність в додаткових, не лише російських джерелах нафти. Що ж їй заважати своїм сусідам, яких вона скрізь проголошує своїми друзями? Здоровий глузд повинен перемагати скрізь і усюди у сучасному світі.

Щодо Білорусі, то для мене деякі останні події, що відбуваються там, теж є незрозумілими. Але я завжди виходжу з того, що кожен народ має право вибору, і сам вирішує яким чином повинна розвиватися його країна. Отже поживемо - побачимо.

Запитання: Запитання до пана Кучми: Вірменія заявляє про те, що Україна постачала зброю та військову техніку Азербайджану. Як Ви ставитеся до цієї заяви? Друге запитання до обох Президентів: Чи обговорювали Ви питання участі України у врегулюванні нагірно-карабаського конфлікту і якщо так, то в якій формі?

Гейдар Алієв: Думаю, що я можу відповісти на перше запитання, а потім, якщо потрібно, Леонід Данилович внесе корективи. Жодних таємних постачань зброї з України до Азербайджану не було. Заявляю сьогодні перед Вами, всім світом, що з того часу, як ми уклали Угоду про перемир'я, - це було 12 травня 1994 року - Азербайджан нізвідки жодної одиниці зброї не отримував. Те, що було висловлено в Єревані у відповідь на достовірне повідомлення Міністерства оборони Росії, абсолютна брехня, вигадка і наклеп. Отже я говорю це. Думаю, що Леонід Данилович зі свого боку теж скаже.

Леонід Кучма: Я не можу не підтвердити це, тому що це правда. Ні про які поставки зброї в цей час навіть не йшлося.

Гейдар Алієв: Щодо питання участі України у врегулюванні нагірно-карабаського конфлікту, то ми його обговорили з Леонідом Даниловичем, бо для нас воно є дуже важливим. Для України ж питання стабільності на Кавказі, з яким вона дуже близька географічно і пов'язана всіма іншими ознаках, безумовно, має важливе значення. Крім того, я відчуваю, що Україна і, зокрема, її Президент, шановний Леонід Данилович, виявляють велику зацікавленість у тому, щоб країни жили в мирі й благополуччі. Тому ми обговорювали це питання і були одностайні в тому, що Лісабонська заява з мирного врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту, тобто про принципи мирного врегулювання - визнання територіальної цілісності Азербайджанської Республіки і Республіки Вірменії, наданні Нагірному Карабаху високого статусу самоврядності у складі Азербайджану і гарантії безпеки для всього населення Нагірного Карабаху - це хороша основа для досягнення миру. Ось у такому дусі ми обговорювали.

Леонід Кучма: У нас не було і немає іншої точки зору, як необхідність суворого дотримання територіальної цілісності Азербайджану. Ми виходили з цього, така була наша позиція на Лісабонській зустрічі ОБСЄ.

Запитання: Шановний Гейдаре Алієвичу, розкажіть, будь ласка, про Ваші враження від відвідин банкнотної фабрики і поясніть, чим викликаний інтерес азербайджанської сторони до даного підприємства?

Гейдар Алієв: Відразу відповім на останню частину Вашого питання. Я навіть не знав, що в Києві є така фабрика. Тому у мене такого підвищеного інтересу до неї не було. Але коли мені передали програму мого перебування тут і я виявив, що в ній є відвідини цієї фабрики, я дуже зацікавився нею і з великим задоволенням поїхав туди. Повинен сказати, що фабрика справила на мене дуже сильне враження. Це великий комплекс, обладнаний сучасною технікою, здатний виробляти продукцію високої якості, що відповідає міжнародним стандартам. Надзвичайно радий за Україну, яка зуміла за короткий термін створити таке виробництво, і має великі перспективи для розширення своєї діяльності. Це з господарсько-економічної точки зору, а з державної, політичної точки зору, вважаю, що це важливий атрибут державної незалежності України. Україна - велика країна, з великим потенціалом і сама в змозі створювати свої коштовні папери, що вона і робить. Це символ незалежності України, про що я сказав на фабриці і говорю про це зараз. В той же час я попросив президента Національного банку України про те, щоб він зустрівся з президентом Національного банку Азербайджану, і ми це зробимо обов'язково, щоб він міг ознайомитися з цією фабрикою. Можливо, ми скористаємося її послугами.

Запитання: Запитання до Леоніда Даниловича: Українські засоби масової інформації повідомили сьогодні про те, що під час Ваших переговорів має бути узгоджено проект спільного звернення Президентів України, Азербайджану та Грузії до Європейського банку реконструкції та розвитку з проханням про фінансування двох проектів - по транськавказському транспортному коридору і транспортуванню каспійської нафти через Україну і далі до Європи. Чи існує дійсно подібне звернення і якщо так, то чи готовий його проект?

Леонід Кучма: Це запитання ставиться не вперше. Українська сторона виходить з того, що якщо остаточно будуть визначені коридори постачань каспійської нафти до Європи, то трьом президентам буде доцільно підписати таке звернення до Європейського банку реконструкції та розвитку. Це обгрунтовано зі всіх точок зору. Але це вимагає додаткового вивчення, про що ми з Гейдаром Алієвічем домовилися, найближчим часом над цим працюватиме спільна українсько-азербайджанська комісія.

Запитання: Леоніде Даниловичу, наскільки Україна може розраховувати на те, що в майбутньому азербайджанська нафта може стати альтернативою імпорту російської нафти? Гейдар Алієвич, як прокоментуєте призначення прем'єр-міністром Вірменії «президента» Нагірного Карабаху?

Леонід Кучма: Вибачте, не дуже приємно заглядати до чужої кишені. Наскільки я знаю, розвідані запаси нафти в Каспії - це дійсно дуже серйозне альтернативне джерело постачань нафти, і не лише Україні. Ми з усіх точок зору зацікавлені в розвитку цього регіону, так що ця нафта могла б паралельно з російською прийти до України.

Гейдар Алієв: Призначення лідера вірменської громади Нагірного Карабаху Роберта Кочаряна на пост прем'єр-міністра Вірменії ми оцінюємо як факт негативний і незрозумілий. Нагірний Карабах - це частина Азербайджанської Республіки. В результаті військової агресії з боку Вірменії Нагірний Карабах, як і розташовані довкола нього азербайджанські землі, окуповані вірменськими збройними формуваннями. У цій окупації, в цій кривавій війні активно брав участь, зіграв активну роль і Кочарян, який останніми роками очолює вірменську громаду Нагірного Карабаху або ж називається так званим «президентом» самопроголошеної «Нагірно-Карабаської Республіки». Це ніяк не укладається в нормальні поняття і елементарні міжнародно-правові норми. Тому це призначення ніяк не може бути сприйняте з нашого боку, і відповідні наші органи заявляли про нашу реакцію з цього питання.

Запитання: Запитання до двох Президентів: Чи обговорювали Ви питання з приводу договору про звичайні збройні сили в Європі, якою, на вашу думку, має бути модель европейської безпеки в XXI столітті?

Леонід Кучма: Ви маєте на увазі Угоду з флангових обмежень? Так, обговорювали. Наші позиції в даному випадку збігаються. Враховуючи, що ця проблема стосується не лише Азербайджану, України, але і наших сусідів, - я маю на увазі Молдову, Грузію, - ми домовилися продовжити консультації та остаточно прийняти рішення.

Гейдар Алієв: Я такої ж думки. Ми обговорювали це питання, і наші думки щодо цього збігаються. Ми і раніше займали ідентичну позицію з цього питання, оскільки воно не нове і обговорювалося на декількох раундах переговорів. Позиції України і Азербайджану в цьому питанні повністю збігаються. І на цей раз, під час обміну думками між Леонідом Даниловичем і мною, це питання було предметом обговорення. Ми підтвердили свою позицію і зійшлися в тому, що необхідно продовжити подальші консультації між Україною і Азербайджаном, з Грузією і Молдовою, яких це теж торкається. Їхні позиції теж близькі до наших позицій.

Щодо другого питання - про модель безпеки в XXI столітті, то, як Ви, напевно, знаєте, на Лісабонському саміті ОБСЄ було прийнято спеціальну постанову глав держав з цього питання, ми голосували за це. Думаю, що принципи, які викладені в документі про модель європейської безпеки в XXI столітті, реальні і можуть бути здійснені. Ми їх підтримуємо.

Леонід Кучма: Я згоден з Гейдаром Алієвічем з цього питання. Ми розуміємо, наскільки це складна і відповідальна проблема, яка особливо стосується європейської безпеки. І те, що країни роблять кроки назустріч один одному, треба розцінити як позитивне явище. Я маю на увазі те, що Німеччина підписала договір про примирення з Чехією, Угорщина підписала договір з Румунією, Україна теж сподівається підписати договір, у тому числі і з Румунією. Такий договір ми збираємося підписати в травні і з Польщею. Отже все це дійсно направлено на зміцнення безпеки на європейському континенті. Проте є на сьогоднішній день такі хвороби, методів лікування яких ми ще не знаємо. Перш за все, це - сепаратизм. Не зважаючи нате, що його засудили на всіх рівнях, у тому числі на рівні 50-ої сесії Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй, сепаратизм продовжує прогресувати, інколи в збочених формах, а призводить це до нестабільності, яка спостерігається в багатьох точках Європи і планети. Отже, ми прагнутимемо до того, що було проголошено ОБСЄ. Дякую.

Газета «Бакинский рабочий», 28 березня 1997 року