АВТОБІОГРАФІЯ ‎


Гейдар Алірза оглу Алієв Загальнонаціональний Лідер Азербайджанського Народу
 

Гейдар Алірза оглу Алієв народився 10 травня 1923 року в азербайджанському місті Нахчивань. Після закінчення 1939 року Нахчиванського педагогічного технікуму він навчався на архітектурному факультеті Азербайджанського індустріального інституту (нині Азербайджанська Державна Нафтова Академія). Війна, яка розпочалася не дозволила йому завершити освіту.

З 1941 року Гейдар Алієв працював завідувачем відділу в Народному Комісаріаті внутрішніх справ Нахчиванської АРСР і Раді Народних комісарів Нахчиванської АРСР, а у 1944 році був направлений на роботу в органи державної безпеки. Гейдар Алієв, працюючи з цього часу в системі органів безпеки, з 1964 року обіймав посаду заступника голови, з 1967 року - голови Комітету державної безпеки при Раді Міністрів Азербайджанської РСР, йому було присвоєно звання генерал-майора. У ці роки він одержав спеціальну вищу освіту в Ленінграді (нині Санкт-Петербург), а в 1957 році закінчив історичний факультет Азербайджанського Державного Університету. В липні 1969 року на пленумі Центрального Комітету Комуністичної партії Азербайджану Гейдар Алієв був обраний першим секретарем Центрального Комітету Комуністичної Партії Азербайджану і став керівником республіки. У грудні 1982 року Гейдара Алієва був обраний членом Політбюро Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу, призначений першим заступником голови Ради Міністрів СРСР і став одним із керівників СРСР. Протягом двадцяти років Гейдар Алієв був депутатом Верховної Ради СРСР і п`ять років обіймав посаду заступника голови Верховної Ради СРСР. У жовтні 1987 року Гейдар Алієв у знак протесту проти політики, що здійснювалася Політбюро Центрального Комітету Комуністичної Партії Радянського Союзу і особисто генеральним секретарем Михайлом Горбачовим, вийшов у відставку.

У зв`язку з кривавою трагедією, що сталася 20 січня 1990 року в Баку з вини радянських військ, Гейдар Алієв наступного дня виступив у представництві Азербайджану в Москві з заявою, в якій вимагав покарати організаторів та виконавців злочину, який був скоєний проти азербайджанського народу. В знак протесту проти нещирої політики керівництва СРСР, в зв`язку з гострою конфліктною ситуацією, яка виникла в Нагорному Карабасі він у липні 1991 року залишив ряди Комуністичної партії Радянського Союзу.

Коли Гейдар Алієв повернувся у липні 1991 року до Азербайджану, він проживав спочатку в Баку, а потім в Нахчивані, в цьому ж році його обрали депутатом Верховної Ради Азербайджану. В 1991-1993 роках він обіймав посаду голови Верховного Меджлісу Нахчиванської Автономної Республіки та був заступником голови Верховної Ради Азербайджанської Республіки. У 1992 році на установчому з`їзді партії „Єні Азербайджан”, який проходив в місті Нахчивань Гейдар Алієв був обраний головою партії.

Коли в травні-червні 1993 року внаслідок загострення урядової кризи в країні виникла загроза громадянської війни та втрати незалежності, азербайджанський народ виступив з вимогою повернення до влади Гейдара Алієва.

Тодішні керівники Азербайджану були вимушені офіційно запросити Гейдара Алієва до Баку. 15 червня 1993 року Гейдара Алієва був обраний головою Верховної Ради Азербайджану, 24 липня - постановою Міллі Меджлісу він почав здійснювати повноваження Президента Азербайджанської Республіки. 3 жовтня 1993 року всенародним голосуванням Гейдара Алієва обрали Президентом Азербайджанської Республіки. 11 жовтня 1998 року на виборах, проведених в умовах високої активності народу, він набрав 76,1 відсотка голосів і знову був обраний Президентом Азербайджанської Республіки. Гейдар Алієв, який дав згоду на висунення своєї кандидатури на президентських виборах, які повинні були відбутися 15 жовтня 2003 року, пізніше відмовився від участі в них в зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Гейдар Алієв був удостоєний багатьох міжнародних премій, звання почесного доктора університетів різних країн та інших високих почесних звань. Він був чотири рази нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки та багатьма медалями, двічі отримав звання Героя соціалістичної праці, був нагороджений орденами та медалями багатьох іноземних держав.

Історична доля Азербайджану, яка охоплює період понад тридцяти останніх років нерозривними узами пов`язана з ім`ям Гейдара Алієва. Відродження народу протягом цих років у всіх сферах його суспільно-політичного, економічного та культурного життя пов`язане саме з його ім`ям.

Протягом цього періоду свого керівництва, Гейдар Алієв допомагав рідному краю - Азербайджану, до прогресу якого постійно прагнув, багатою культурою, великим історичним минулим якого завжди пишався і про майбутні покоління якого піклувався, подолати тяжкі й жорстокі випробування часом.

Видатний політичний та державний діяч, безперечний лідер народу, він ще за життя став живою легендою. І тому феномен Гейдара Алієва завжди привертав увагу. Бурхлива політична діяльність цього загальнонаціонального лідера азербайджанців світу викликала захоплення й широко висвітлювалася як у республіканській, так і в світовій пресі.

У червні 1993 року, коли азербайджанський народ переконався в тому, що його національній державності стала загрожувати небезпека, коли настали тяжкі дні, він наполягав на зміні існуючої влади і з того часу знову довірив свою долю Гейдару Алієву. Гейдар Алієв, бачачи страждання свого народу, відгукнувся на його запрошення й повернувся до великої політики в Азербайджані. Народ з надією і радістю зустрів повернення Гейдара Алієва, а цей день увійшов в історію незалежного Азербайджану як день Національного Порятунку.