Промова Президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва на церемонії відкриття міжнародної конференції на тему: "Роль релігії та переконань у демократичному суспільстві: пошук шляхів протистояння тероризму та екстремізму" - 10 жовтня 2002 року


Шановні учасники конференції!

Пані та панове!

Міжнародна конференція Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, яка проводиться сьогодні у Баку за підтримкою та допомогою азербайджанського уряду, є знаменною подією. Вітаючи від імені Азербайджанської держави усіх учасників цієї конференції, що має надзвичайно велике значення на сучасному етапі, бажаю успіхів у роботі конференції.

Події 11 вересня, спричинивши фундаментальні зміни у світовому політичному середовищі та геостратегічних процесах, ще раз продемонстрували усім нам страшенну сутність тероризму, що має велику небезпеку для кожної країни. Історія знає чимало періодів посилення тероризму аж до того, що іноді тероризм піднімався до рівня державної політики, загрожуючи існуванню цілих народів. Події ж 11 вересня, як трагедія, яка не знає аналогів, назавжди увійдуть в історію людства. Сьогодні вважаю своїм обов`язком ще раз вшанувати пам'ять жертв цього страхітливого терористичного акту.

Глобалізація, яка охопила увесь світ зробила усіх нас ще ближче. Саме тому сьогодні все більшого значення набуває діалог між народами, діалог між культурами, діалог між релігіями. Розвиваючи та всіляко підтримуючи цей діалог, ми, деякою мірою, намагаємось виявити джерела формування тероризму та знищити їх у зародку. Сьогодні тероризм у багатьох випадках виявляє себе під прикриттям релігії, у релігійному вигляді. Але це не повинно нас вводити в оману щодо його дійсної сутності.

У свій час тероризм намагався замаскувати свої справжні наміри чудовими лозунгами, які подарувала людству Велика французька революція. Комісари, що здійснювали "червоний терор", втілювали його в життя під прапором комуністичної ідеології. Сьогодні ж у низці випадків терористичні сили для досягнення своїх зловмисних політичних цілей звертаються до загальнолюдських цінностей та в ім`я інтересів того або іншого групування намагаються реабілітувати тероризм. Нині тероризм намагається досягнути своїх деструктивних та руйнівних цілей все більш витонченими засобами, прикриваючись різними релігійними оболонками. Цей зовнішній вигляд, ця личина, це приховування не повинні нас вводити в оману. Під усіма цими личинами помітна справжня тваринна сутність тероризму.

Все людство, кажучи "ні" тероризму, намагається мобілізувати усі свої зусилля для викорінення духовних, економічних та політичних джерел тероризму. Переконаний, що і ваша конференція буде одним із серйозних кроків, вжитих у цьому напрямку, та доб`ється успіхів у пошуку шляхів боротьби з тероризмом та екстремізмом у демократичному суспільстві.

Хочу ще раз довести до відома шановних учасників конференції, що після подій 11 вересня Азербайджан приєднався до антитерористичної коаліції і як країна, що веде серйозну боротьбу з міжнародними тероризмом, виступив як безпосередній учасник різноманітних адміністративних та організаційних акцій. Приєднання до міжнародних конвенцій та ухвалення важливих юридичних документів, що ми здійснили протягом останніх років, свідчить про те, що у країні вже повністю сформована відповідна законодавча база для боротьби з тероризмом. Здійснено низку змін у Кримінальному Кодексі Азербайджану, у тому числі додано спеціальну статтю про відповідальність за фінансування тероризму. В травні 2002 року мною спеціальним розпорядженням затверджено спеціальний план заходів, спрямованих на боротьбу з тероризмом згідно з відповідними рішеннями Ради Безпеки ООН.

Звичайно практична діяльність азербайджанського уряду з боротьби з тероризмом та екстремізмом не вичерпується переліченими мною конкретними фактами. У країні було здійснено заходи з підсилення прикордонного режиму, виявлення та знищення каналів незаконної міграції, виявлення та блокування фінансових коштів та інших економічних ресурсів, які могли би бути спрямовані на фінансування терористичної діяльності, та проведено істотну роботу в інших напрямках.

Забезпечення безпеки при реалізації низки проектів, які відіграють велику роль у житті азербайджанського народу та цілком всього нашого регіону, у тому числі нафто - та газопроводів Баку-Тбілісі-Джейхан та Баку-Тбілісі-Ерзурум, є невід`ємною частиною нашої боротьби з тероризмом.

Азербайджан бере активну участь у низці акцій, спрямованих на боротьбу з міжнародним тероризмом. Мені хотілось би за допомогою цієї конференції ще раз завірити представників країн, які входять в ОБСЄ, що у боротьбі проти усіх форм тероризму Азербайджанська держава є вашим надійним союзником. Ми вважаємо, що так як тероризм служить реалізації жорстоких дій та задумів, спрямованих проти людства, боротьба з ним повинна бути послідовною, організованою та нещадною.

Поряд з цим я хотів би особливо відзначити, що азербайджанський народ, який бере активну участь у боротьбі світового співтовариства проти тероризму, вже понад п`ятнадцять років є жертвою тероризму та кривавих акцій, що здійснюються різними терористичними організаціями. Починаючи з 1987 року, під час подій, які відбулися навколо Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджану, тисячі людей, у тому числі дітей, жінок та старих, було вбито, перетворено у біженців та вимушених переселенців. Їх провиною було лише те, що вони були азербайджанцями.

У той час керівництво СРСР обрало шлях відкритої розправи з азербайджанським народом, який насмілився виступити проти цілеспрямованої політики Центру з відторгнення Нагірного Карабаху. Захоплення Баку великим контингентом радянської армії, підрозділів особливого призначення та внутрішніх військ, яке було здійснено 20 січня 1990 року без оголошення надзвичайного стану, супроводжувалося особливою жорстокістю та небувалими звірствами. 137 невинних громадян були вбиті, 611 осіб отримали рани різного ступеню важкості.

Трагедія 20 січня, здійснена з метою зламати віру та волю азербайджанського народу, продемонструвати міць радянської воєнної машини, була жахливим злочином тоталітарного комуністичного режиму проти нашого народу.

Будучи одним з найкривавіших актів терору, здійснених тоталітаризмом в історії ХХ століття, трагедія 20 січня була, насправді, спрямована проти цивілізації, гуманізму, людяності. На жаль, і організатори, і виконавці цього злочину до цього часу залишаються непокараними.

Після подій 20 січня підсилився процес заслання терористичних групувань із Вірменії на територію Азербайджану, був створений військовий плацдарм для здійснення озброєної агресії проти Азербайджану.

Винищування вірменськими бойовиками мирного населення низки сел Газаського району, напади на села Нахчиванського регіону Азербайджану засвідчили про те, що насправді терористичні угрупування здійснюють розправу над мирним населенням Азербайджану вздовж усього кордону з Вірменією.

З початку Нагірно-Карабаського конфлікту на 130-кілометровій ділянці залізниці, яка зв`язує Азербайджан з Нахчиванню, розпочались безперервні терористичні акти і внаслідок цього залізничне сполучення було припинено. Нахчивань фактично було цілком ізольовано та він опинився у блокаді.

Рада Безпеки ООН у своїх резолюціях підтвердила визнання суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів Азербайджану, неприпустимість використання сили для анексії територій, а також вимагала негайного, повного та безумовного виводу всіх окупаційних сил із захоплених районів Азербайджану. Незважаючи на всі вимоги Ради Безпеки, Вірменія продовжує окупацію 20 відсотків азербайджанської території та збільшує там свою військову присутність. Понад 1 мільйон наших співгромадян знаходиться у становищі біженців та вимушених переселенців. Фактично кожен з них є жертвою тероризму. Сьогодні я хочу особливо підкреслити перед учасниками конференції, що коли діяльність цих терористичних груп була б своєчасно призупинена, два сусідніх народу не зіткнулись би сьогодні з проблемами наслідків великої трагедії.

У Нагірному Карабасі, що є невід`ємною частиною Азербайджану та навколо нього, на жаль, й сьогодні діють терористичні угрупування. Існування окупованих територій та територій, які вийшли із під контролю створює сприятливу основу для діяльності терористичних та злочинних угрупувань. Як було зазначено у доповіді державного департаменту США за 2001 рік, і сьогодні на окупованих азербайджанських територіях знаходять пристанище члени різних міжнародних організацій, які займаються транзитом зброї та наркотичних засобів, відмиванням брудних коштів. Наш обов`язок - покласти край цьому.

Незважаючи на всі зусилля Мінської групи ОБСЄ, інших структур та сил з розв`язання вірмено-азербайджанського, Нагірно-Карабаського конфлікту, проблема поки ще не знайшла розв`язання.

На цій конференції я ще раз хочу заявити, що в основі вірмено-азербайджанського, Нагірно-Карабаського конфлікту не стоять релігійні та етнічні проблеми. За своїм геополітичним місцезнаходженням, різноманітністю етнічної та релігійної панорами Азербайджан є одним з унікальних куточків Кавказу, а може бути, й всього світу. Саме тут, в Азербайджані, що знаходиться на стикуванні Європи та Азії, вдовж Великого шовкового шляху, залишили свій слід такі стародавні релігійні вірування, як зороастризм та вогнепоклонство, мирно співіснувати протягом багатьох століть в атмосфері діалогу та взаєморозуміння мусульманська, християнська та іудаїстська релігії, як бачите співіснують і сьогодні.

Азербайджан - багатоконфесійна країна. Саме тому вона здатна внести свій гідний внесок до розширення та зміцнення зв`язків між релігіями та культурами в усьому світі. Впевнений, що ця конференція буде однією з таких акцій. У зв`язку з цим я хочу стисло нагадати учасникам конференції історію того, як було ухвалено рішення про проведення цієї конференції.

Бухарестська зустріч з посиленням боротьби з терором, яка проходила у грудні 2001 року за своїми підсумками була особливо плідною. Пригадую, що на початку 2002 року ми під час зустрічі з паном Жераром Штурманом у місті Баку провели обмін думками з приводу проведення міжнародного семінару на тему: "Роль релігії у демократичному суспільстві" та дійшли думки, що було б доцільним проведення такого форуму саме в Баку, який відрізняється своєю етнічною та релігійною терпимістю.

Згодом, зважаючи на важливість цього заходу, а також на те, що тут будуть брати участь високопоставлені представники як країн, які входять до ОБСЄ, так і країн, які співпрацюють з нею, було вирішено назвати це не семінаром, а Бакинською конференцією ОБСЄ. Мені здається, що наше рішення про проведення цієї конференції у столиці Азербайджану місті Баку було абсолютно правильним.

Азербайджан є мусульманською країною, тому що абсолютна більшість населення сповідує ісламську релігію. Ми пишаємося тим, що Азербайджан, його вчені та мислителі внесли свій гідний внесок до формування величної ісламської цивілізації, яка залишила великий слід в історії. На представницькому міжнародному симпозіумі на тему "Ісламська цивілізація на Кавказі", яка проходила в 1998 році в Баку, про це говорили учасники з різних країн.

Згідно зі своєю Конституцією Азербайджан є світською державою. Відносини між державою та релігійними структурами будуються на сонові відповідних положень Конституції Азербайджанської Республіки, Закону "про свободу віросповідання" та інших законодавчих актів. Релігію, у першу чергу, ми сприймаємо як феномен та невіддільну частину нашої культури, історичної спадщини та національного менталітету.

Загальновідомо, що високий рівень толерантності є, насамперед, виявом високої культури. Формування такої культури в людях повинно починатися з дитячих років. У нас у країні у процесі навчання підростаючого покоління у рамках сучасних науково-педагогічних концепцій ми намагаємось формувати культуру спілкування, культуру релігійної терпимості та взаємного співробітництва. Та, взагалі, ми цього добиваємось. Звичайно, про це доволі легко розмірковувати, однак досить складно реалізувати це.

В історії бували періоди, коли неправильно оцінювалась роль релігії у житті суспільства. На сучасному етапі, після падіння тоталітарних режимів та ідеологій, динамічним чином змінюється роль релігії у житті суспільства. Поряд з позитивними процесами деякі сили намагаються використовувати релігії як засіб для підбурювання до тероризму та екстремізму. Необхідна мобілізація усіх верств суспільства, зокрема політиків, вчених, віруючих та релігійних діячів, для того, щоб рішуче покласти край таким намаганням. Ваша конференція створює чудову можливість для всіх людей, які готові до діалогу та співробітництва.

Шановні учасники конференції!

Сьогодні людство стоїть перед низкою глобальних проблем. На жаль, цих проблем надзвичайно багато: від необхідності визначення стратегій економічного розвитку аж до вирішення екологічних питань. Під час розгляду цих проблем кожен з нас повинен брати до уваги, що в складних загальносвітових процесах для нас найбільшим скарбом та благом є сама людина.

Людське суспільство повинно бути здатним захистити внутрішній світ людини, його світогляд, його освітні, наукові, культурні потреби, багато факторів, які визначають саме існування та духовний світ людини, у тому числі його права. Але, насамперед, ми відповідаємо за життя кожного індивіда: коли тероризм наражає на небезпеку життя людини, тоді, він наражає на небезпеку і всю нашу цивілізацію. Саме в ім`я майбутнього усіх людей, в ім`я майбутньої людської цивілізації усі ми у взаємному діалозі культур та релігій повинні знайти спільну мову та усунути усі темні, злісні, деструктивні сили, які заохочують екстремізм, тероризм та агресивний сепаратизм. Бажаю вам успіхів на цьому важкому, але, безумовно, шляхетному шляху.

Дякую за увагу.

Переклад здійснено з азербайджанської мови з газети "Бакинский рабочий", 11 жовтня 2002 року.