Державні свята та пам’ятні дати України


Червоним кольором  позначені  державні  вихідні.  Зеленим кольором  позначені  фестивалі,  пам’ятні дати  тощо,  які  мають  велике  значення  для  країни,  але  не є  святами у прямому  змісті  цього  слова.

1  січня

 









 

Новий  рік

Офіційне і народне свято початку нового року, перший день року. Одне з найбільш улюблених народом свят. Шанується і на державному рівні (очевидно, через свою політичну й ідеологічну нейтральність). Одне з головних свят не лише українців, а й багатьох інших народівУ давніх слов'ян, як у багатьох землеробських народів Європи, рік розпочинався навесні. Після прийняття християнства початком церковного громадського року стало 1 вересня.

Із 1700 р. Петро I ввів у Росії січневе літочислення, проте в Україні під впливом Литви і Польщі, які в XIV-XV ст. захопили більшу частину її території, традиція зустрічати Новий рік 1 січня існувала ще з кінця XIV ст., хоч довгий час не визнавалася народом.

7- 8  січня

 

Різдво Христове

Велике християнське свято, встановлене на згадку про народження Ісуса Христа у Віфлеємі. Входить до числа Дванадцяти неперехідних свят. Є одним з найбільш значимих днів літургійного року і одним з головних свят у більшості християнських конфесій. В наш час майже всі християни (за виключенням Вірменської Церкви) святкують його 25 грудня. От тільки це 25 грудня у різних общинах настає за різними календарними стилями. У більшості приходів православних церков це 7 січня за новим стилем. 

22 січня

 

День Соборності України

День соборності  України відзначається відповідно до указу Президента України № 42/99 від 21 січня 1999 року.

У січні 1918 року була створена Українська Народна Республіка (УНР), а на територіях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, була утворена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). У грудні 1918 року лідери двох держав підписали  договір. 22 січня 1919 цей договір, що увійшов в історію як Акт "Злуки" - акт об'єднання українських земель, був оприлюднений у Києві на Софійській площі. Це державне свято символізує єдність українських земель. І хоча державі в той час не вдалося зберегти єдність і незалежність, Акт "Злуки" став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.. І хоча Акт "Злуки" 1919 року виявився декларативним, ідея соборності продовжувала жити.

І 22 січня 1990 року мільйони тоді ще радянських українців вишикувалися в живий ланцюг від Києва до Львова, відзначаючи День соборності.

23 лютого








 

 

День захисника Вітчизни 

День захисника Вітчизни - це всенародне свято. Воно є символом непорушного зв’язку багатьох поколінь захисників Батьківщини та проявом поваги народу до них

23 лютого Україна святкує День захисника Вітчизни, свято, яке із Дня Радянської армії перетворилося на всенародний чоловічий день. Це свято виникло у 1918 році як день народження Червоної Армії після перемоги над німецькими військами під Нарвою та Псковом.

 - 23 лютого1999 року - Президент України Леонід Кучма видав Указ "Про День захисника Вітчизни, у якому зазначено: "Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято - День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого.

День захисника Вітчизни уособлює такі прекрасні людські якості, як доблесть і мужність. Фактично воно є святом усіх чоловіків, чиє головне покликання - обороняти рідну землю. Це свято символізує любов і повагу українців до своїх захисників і визволителів, до тих, хто сьогодні стоїть на варті незалежності держави.

8-е   березня 

 

Міжнародний жіночий день

Його було встановлено в 1910 році на другій міжнародній конференції соціалістів за пропозицією Клари Цеткін, як день міжнародної солідарності трудящих жінок в боротьбі за рівноправність з чоловіками.

 У 1913 році міжнародний жіночий день 8-го березня вперше відзначили в Росії. Сталось це в Петербурзі під гаслом боротьби за економічну й політичну рівноправність жінок з чоловіками. Коли це свято вкоренилось в Україні, нам невідомо.

Зараз День 8-го березня ми відзначаємо як свято радості і весни, забувши про історію його виникнення.


 

 

Пасха ( Великдень) 

Великдень - день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем. Свято називають також Пасха або Паска. Є найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

В Україні святкувати Пасху почали наприкінці першого тисячоліття, з приходом християнства. Існує думка, що євангельська подія, на честь якої встановлена Пасха, а також пасхальні обряди найімовірніше запозичені з язичеських та іудейських культів і у переродженому вигляді пов'язані з особою Христа .Але християнське оформлення свята мало змінило сутність язичеських обрядів.

Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та обновлення.

Празник Христового Воскресіння має ще такі назви: Свято Пасхи, Велика Неділя Пасхи, а найбільше поширена назва цього свята - Великдень.

Слово "пасха" означає (з єврейської мови) "перехід" і "ягня". Свято Пасхи святкували на спомин визволення вибраного народу Божого з Єгипетської неволі.

Для християн Пасха - це символічний дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя.

Перший перехід - сумна "Хресна дорога" Ісуса Христа. Другий - Воскресіння радісне й торжествуюче.

Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Щоб уникнути помилки при визначенні Великодньої неділі, постановлено також, що єпископ Александрії повинен повідомляти дату Великодня щороку наперед.

Наприкінці IV століття щорічні послання Александрійських єпископів замінено Пасхалією, яка охоплювала більшу кількість років. Перша така пасхалія оголошена в 388 році патріархом Тимофієм Александрійським. В 436 пасхалія видана вже на 95 років наперед (з 436 по 531 роки) одним із його наступників, святим Кирилом Александрійським.

1-2 травня

 

День міжнародної солідарності трудящих

День міжнародної солідарності трудящих відзначають уже понад 100 років. Першого травня 1886 року в Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах США робітники оголосили страйк проти 10-15-годинного робочого дня й поставили вимогу до власників фабрик зробити робочий день 8-годинним. Зупинилися всі підприємства, люди цілими сім’ями вийшли на вулиці.

 Після цих подій, а саме у липні того ж року) I Конгрес II Інтернаціоналу в Парижі на честь загиблих в Чикаго ухвалив щороку відзначати 1 травня масовими демонстраціями з висуненням соціальних вимог. Вперше це свято було відзначено 1890 року в Австро-Угорській і Російській імперіях (у Варшаві), Німеччині, Данії, Бельгії, Швеції, інших країнах.

На українських землях, що входили тоді до складу Австро-Угорської імперії, 1 Травня було вперше масово відсвятковано у Львові 1890 р. Після того як у 1905 р. під першотравневі прапори зібралося близько 10 тисяч людей, демонстрації почали проводитися регулярно.

9  травня

 

День Перемоги

Свято встановлене на ознаменування перемоги над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. На долю України та її народу випали нечувані страждання і жертви. Окупанти винищили 3,9 млн. мирних жителів і до 1,4 млн. військовополонених, а 2,4 млн. молодих найбільш працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. Багато з них там і загинули. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 215 з яких розділили трагічну долю білоруської Хатині.

День Перемоги введений у 1945, однак з 1947 довгий час фактично не відзначався і був робочим днем: уперше широко був відсвяткований у СРСР лише через 20 років. У тому ж ювілейному 1965 році День Перемоги знову став неробочим.

У цей день традиційно зустрічаються фронтовики, покладаються вінки до пам'ятників Слави і військової доблесті, гримить святковий салют.

 

 

Трійця  

(П'ятидесятниця) (грецьк. Pentekoste), одне з найбільших християнських свят, яке святкується на 50-й день від Великодня в пам'ять зішестя Святого Духа на апостолів і присвячене прославлянню Святої Трійці. У Православній Церкві  -  це  велике свято.

Назву П'ятидесятниці свято одержало тому, що зішестя Святого Духа на апостолів сталося в старозавітне свято П'ятидесятниці, воно святкувалося в 50-й день після Великодня і припадало на закінчення жнив і збирання плодів, перші з яких приносилися в жертву в храмі. Саме в цей день, у 50-й день по Воскресінні Ісуса Христа, коли всі учні були зібрані в одній світлиці.   Апостоли виповнилися Духа Святого і стали говорити різними мовами. Зішестям Св. Духа на апостолів відкрилася довершуюча (?) діяльність третьої особи Пресвятої Трійці, і вчення Ісуса Христа про Триєдиного Бога досягло довершеної ясності і повноти. Подія Зішестя Святого Духа на апостолів вважається початком Християнської Церкви.

Друга неділя травня.


 

День Матері

У багатьох країнах світу відзначають День матері Витоки Дня Матері мають релігійний характер, оскільки за церковним календарем місяць травень посвячується Пречистій Діві Марії – Матері Божій.  Поступово у культурно-мистецьке життя української громадськості ввійшло святкування Дня Матері вже як дня подяки і Божій Матері, і матері Україні та рідній мамі.

В історії Свята матері є ще й інша сторінка - вона пов’язана з далеким 1908 роком. Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році визнали День Матері як офіційне свято.

Серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові. Відтоді, День Матері відзначали дуже широко.

У 1939 свято заборонила радянська влада. З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, Свято матері повернулось в Україну.

В Україні  цей день відзначається на  законодавчому  рівні  в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99..

28  червня

 

День  Конституції  України

28 червня 1996 року Верховна рада України прийняла Конституцію України - першу Конституцію незалежної української держави. Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня.  Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Прийняття Конституції було найважливішим кроком  в забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені. Дана Конституція діє і сьогодні. Відповідно до Конституції, день ухвалення Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України.

23  серпня 

 

День Державного Прапора України

Державний Прапор - один з трьох офіційних державних символів, що символізують суверенітет держави. Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану - символу мирної праці і достатку.

24 липня 1990 року, на флагшток перед будівлею Київської мерії був піднятий синьо-жовтий прапор.

Державний Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 р.

У серпні 2004 року президент Леонід Кучма підписав Указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкуватиметься щорічно 23 серпня.

24 серпня

 

День Незалежності України

Відзначається згідно з Постановою Верховної Ради України (№ 2143-ХІІ, від 20.02 92 р.) як державне загальнонародне свято. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).

16 липня 1990 року була прийнята Декларація про державний суверенітет.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада Української РСР проголосла Україну незалежною, демократичною державою і винесла "Акт проголошення незалежності України" на підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 р.

 Референдум підтвердив прагнення українського народу до волі і незалежності.

14 жовтня

 

День українського козацтва

Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№966/99, від 7.08.99 р.) в день свята Покрови Пречистої Богородиці.

7 серпня 1999 р. Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом.

В Україні немає більш важливого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та більш важливого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього.


 

День пам'яті жертв голодоморів   та політичних репресій    

Щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.

Традиційно, в День пам'яті жертв голодоморів перші особи держави відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників жертвам голодоморів в Україні.  

О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція "Запали свічку, в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.
Запроваджений згідно з указом Президента України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 рокуяк "День пам'яті жертв голодоморів. Указом Президента  України  Леоніда Кучми №797/2004 від 15 липня 2004 року встановлювалася назва "День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій.