За свідченнями стародавніх східних джерел, Скіфське царство, що виникло в 70-х роках VII ст. до н.е., протягом кількох десятиліть відігравало важливу роль у військово-політичному житті Передньої Азії. Країна ішкузів(скіфів) охоплювала області, які знаходилися між середньою течією Кури та територією Манни, що розкинулася навколо озера Урмія. У 90-х роках VI ст. до н.е. Скіфське царство вважалося дуже грізною силою. Воно проіснувало щонайменше 80 років. Край повномасштабного панування Скіфського царства в

Передній Азії був покладений, за припущеннями, в кінці 20-х-початку 10-х рр. VII ст. до н.е. В Азії з’явилася нова сила - мідійці. Царство вже не існувало, проте, групи скіфського населення-скіфи (ортокорібанти та сакасени) продовжували жити на території Азербайджану.