Азербайджанська Республіка


Після прийняття 18 жовтня 1991року Конституційного акту «Про незалежність» розпочався новий період історії Азербайджану в ХХ столітті. В цей період Вірменія, спочатку за допомогою військово-політичних кіл СРСР, а пізніше - Росії, здійснювала проти Азербайджану військові операції. Політика тодішньої азербайджанської влади не відповідала економічним і політичним інтересам країни, забезпеченню прав суверенної держави. У такій кризовій ситуації влада, на вимогу народу, запросила до БакуГейдара Алієва. 15 червня 1993 року Гейдар Алієв був обраний головою Верховної Ради Азербайджанської Республіки, а 3 жовтня - Президентом Азербайджанської Республіки. Завдяки продуманій та далекоглядній політиці Гейдара Алієва, військова опозиція, яка допустила захоплення вірменами азербайджанських територій, була нейтралізована, запобігли громадянській війні та розколу країни. Було проведено серйозні реформи в арміі. Фактично, армію було побудовано заново. Гейдар Алієв побудував зовнішню політику держави на прагматичній основі, з урахуванням інтересів народу, серйозних змін, що відбувалися в світі, оновлення міжнародної системи у зв’язку з інтенсивною глобалізацією. Відносини з сусідніми державами було упорядковано. Країна вступила до багатьох міжнародних структур, приєдналася до Паризької Хартії, програми НАТО «Партнерство заради миру».

У 1995 році Азербайджан перейшов до якісно нового періоду розвитку. 12 листопада того ж року була прийнята перша Конституція незалежного Азербайджану. Того ж дня в республіці пройшли перші демократичні парламентські вибори. В країні було забезпечено вільну політичну діяльність, плюралізм, видано президентські укази про забезпечення людських та громадянських прав і свобод: свободи слова, думки і друку. Була проведена судова реформа. Вперше на Сході, в Азербайджані, було скасовано смертну кару. Були прийняті важливі закони, спрямовані на розвиток ринкової економіки, залучення інвестицій, здійснені корінні реформи. З метою залучення іноземних інвестицій було розроблено й успішно втілено в життя політику «відкритих дверей», нафтову стратегію. 20 вересня 1994року з провідними світовими нафтовими компаніями було підписано «Контракт століття». Починаючи з цього періоду, інтерес великих компаній до Азербайджану зріс, за зовнішніми капіталовкладеннями і темпами економічного зростання Азербайджан став в один ряд зі світовими лідерами. Важливу роль у забезпеченні економічної безпеки країни відіграють нафтопроводи Баку-Новоросійськ, Баку-Супса, Баку-Тбілісі-Джейхан, газопровід Баку-Тбілісі-Ерзурум. Президентом Гейдаром Алієвим було узято курс на вирішення вірмено-азербайджанського нагірно-карабаського конфлікту безкровним шляхом, без війні та руйнувань, мирними засобами. Завдяки його політичній далекоглядності та волі, позиція Азербайджану була визнана й захищена 53 державами на саміті ОБСЄ в Лісабоні (грудень, 1996). Проте у зв’язку з неконструктивною позицією, яку зайняла Вірменія, вирішення конфлікту затягується. Сьогодні в XXI столітті сучасний Азербайджан завойовує в сфері будівництва демократичної, правової та світської держави успіх за успіхом. Сучасний Азербайджан під керівництвом Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва є сьогодні державою-лідером у регіоні.