Промова Президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва на урочистому ювілейному вечорі, присвяченому 111 - річному ювілею з дня народження великого азербайджанського композитора Узеіра Гаджибекова - Палац "Республіка", 18 вересня 1995 року


Шановні пані та панове!

Дорогі брати та сестри!

Щиро вітаю Вас з нагоди великого свята, національного свята азербайджанського народу, свята культури, музики, з нагоди 111-річного ювілею з дня народження Узеіра Гаджибекова.

Узеір Гаджибеков був однією з видатних постатей нашого народу, яка володіла виключно вродженим талантом, великою самовідданістю, досконалою освітою, наукою, патріотизмом, здійснювала громадсько-політичну діяльність. Він був видатною особистістю, яка стояла в авангарді світових корифеїв, що представляє Азербайджан.

Узеір Гаджибеков народився в одному з найчудовіших куточків Азербайджану - Агджабеди, здобув початкову освіту в Шуші, перейнявся атмосферою священної Шуші, світу Натаван, мистецтва, думки музикознавця Мір Мохсуна Навваба. Згодом здобув вищу освіту в Горійській семінарії, закінчив консерваторію в Санкт-Петербурзі. Таким чином, він став на шлях великої яскравої творчості й гідно пройшов цей творчий шлях, посівши помітне місце в історії азербайджанського народу.

З дитинства, з юних років Узеір Гаджибеков, саме завдячуючи своєму вродженому талантові, намагався багато чому навчатися й навчився. Він зміг вивчити історію Азербайджану, історію культури й музики нашого народу, виявив великий потяг до музики. Увібравши все це, скориставшись багатою музичною скарбницею азербайджанського народу, він в 22 роки написав і показав світові оперу "Лейлі та Меджнун" і таким чином здобув визнання як великий композитор.

Історія оперного мистецтва в Азербайджані розпочинається з опери "Лейлі та Меджнун". Азербайджанський народ має велику й багату історію театру. Засновником театру був Мірза Фаталі Ахундов. А засновником азербайджанського оперного мистецтва, оперного театру є Узеір Гаджибеков. Завдяки його творчості, на основі його творчості, в результаті його невичерпної діяльності, в Азербайджані стали розвиватися - велике оперне мистецтво, театр опери та балету, й сьогодні у нас є всесвітньовідоме оперне мистецтво і оперний театр.

Згодом Узеір Гаджибеков написав чудові, цінні музичні твори, а став широковідомим завдяки великим творам - оперетам "Аршин мал алан", "О олмасин бу олсун", присвятив свою подальшу діяльність розвиткові азербайджанської музики й культури.

Свій перший великий крок Узеір Гаджибеков розпочав з опери "Лейлі та Меджнун". На основі поеми великого Мухаммеда Фізулі, а також використовуючи його твори, музику мугаму, фольклор, народну музику, пісні нашого народу, вперше поклав на ноти багату музику Азербайджану, що пройшла крізь віки. Вперше вона була виконана великим симфонічним оркестром, яким він особисто диригував, а також був його керівником.

Історія Азербайджану дуже багата в галузі культури, науки, літератури, архітектури. Ми маємо багатовікову літературу - Низамі, Хагані, Фізулі, Насімі, Вагіф та їх послідовники. У нас є стародавні зразки художнього мистецтва. Азербайджанський народ вклав великий внесок у скарбницю світової цивілізації.

Значне місце поміж ними займає прославлений Узеір Гаджибеков, який прославився в усьому світі, він систематизував, оформив і показав світові багатовікову музику Азербайджану. Все своє життя до останнього подиху Узеір Гаджибеков присвятив розвиткові культури, музики Азербайджану, просвіті народу. Він був письменником і публіцистом, вченим і просвітником, філософом і громадсько-політичним діячем, брав активну участь у державних справах.

За часів першої Азербайджанської Демократичної Республіки 1918-1920 років був одним із активних учасників тих суспільно-політичних процесів, що відбувалися у той час. Як видатна постать, він впливав на те, щоб ці процеси йшли у правильному напрямку, докладав великих зусиль для підвищення почуття національної гідності нашого народу у той важкий період.

Він працював на благо першої Демократичної Республіки. Він докладав зусиль для забезпечення територіальної цілісності Азербайджану. Його рекомендації, поради й вказівки представнику від Азербайджану, що вирушав до Парижа на Версальську Конференцію (до речі, його молодший брат - Джейхун Гаджибеков теж був у складі делегації) є яскравим прикладом цього. Узеір Гаджибеков був редактором газети першої незалежної Азербайджанської держави, виявив неабиякі здібності не лише керівника, але й журналіста. В наступні роки Узеір Гаджибеков завжди знаходився в центрі громадського життя Азербайджану. Він доклав багато зусиль і вжив заходів для того, щоб врятувати народ від неписьменності, підвищити його культурний рівень, розвивати культуру. З його ім`ям пов`язано створення першої музичної школи в Азербайджані, поява вищої музичної освіти, широкий розвиток мистецтва.

Під впливом школи Узеіра Гаджибекова в Азербайджані з`явилася плеяда композиторів. Можу сказати, що Узеір Гаджибеков - перший композитор в історії Азербайджану. Всіх азербайджанських композиторів, які прийшли у світ музики після Узеіра Гаджибекова, можна без перебільшення назвати його учнями. Наступні покоління здобували освіту, виростали, прилучалися до композиторського мистецтва й створювали нові й нові твори під впливом його творчості, його творів.

Великого значення у творах Узеіра Гаджибекова набуває не лише музика, але й її громадсько-політичний та моральний зміст. У всіх творах композитора оспівується свобода людини, її чистота ї щирість ставлення людей один до одного. Теж саме бачимо і в "Аршин мал алані" і в "Лейлі та Меджнуні" і в "Мешеді Ібаді", в шедеврі "Кьороглу" та в інших творах Узеіра Гаджибекова. Однією з основних особливостей творчості Узеіра Гаджибекова є те, що він створював не лише музику, але й знаходив тематику для своїх творів. Теми, над змістом яких він міркував, музика, яка була створена на основі цих тем, драматичні твори не носять випадкового характеру. Опера "Лейлі та Меджнун" була написана не випадково. Гуманні, людяні почуття, вільнодумство, чиста, світла любов людини до людини в поемі, написаній нашим великим поетом Мухаммедом Фізулі за легендою "Лейлі та Меджнун", настільки привабили Узеіра Гаджибекова, настільки зацікавили його, що саме тому він звернувся до творчості Мухаммеда Фізулі для свого першого твору, обрав цю тему і створив на основі цього безсмертний твір. 87 років цей твір демонструється на азербайджанській сцені, і ми переконані, що він буде жити віки.

В оперетах "Аршин мал алан", "О олмасин, бу олсун" Узеір Гаджибеков поставив перед собою мету не лише передати людям задоволення від прекрасної музики, розсмішити їх, розвеселити. Його мета була в критиці, викритті до допомогою найвпливовішого засобу мистецтва - музики - негативних рис в житті нашого народу: відсталості, неуцтва, низки звичаїв, котрі заважали у розвитку. Він хотів показати народову дійсність, повести його вперед, підвищити його культуру й мораль. За допомогою музичного твору це, звичайно, скоріше сприймалося людьми.

До речі, я хочу висловити свою думку. Кожний художній твір має вплив на людей, безперечно, позитивний вплив, має великий вплив на формування, розвиток їх характерів, підвищення культурного рівня. Але вплив, що має музичний твір сильніше впливу будь - якого іншого твору. Якщо врахувати, що на початку нашого століття переважна більшість нашого населення була неписьменною, не вміла читати книжки, та й книжок було мало, не було кіно, телебачення, інших технічних засобів, уявіть собі яка велика заслуга Узеіра Гаджибекова у тому, що він за допомогою своїх оперет "Аршин мала лан", "О олмасин, бу олсун" та інших, за допомогою своєї музики ніс в народ слова Мухаммеда Фізулі, вніс великий внесок в культурний розвиток нашого народу.

Як я вже зазначив, Узеір Гаджибеков у всіх своїх творах оспівував свободу людини, свободу народів, бунтував проти деспотизму, насильства, тиранії. Використання Узеіром Гаджибековим великого дастана нашого народу "Кьороглу" є дуже важливою подією в історії, культурі, мистецькому житті Азербайджану.

Дастан "Кьороглу" віками передавався з покоління в покоління, дійшов до наших днів. Дастан "Кьороглу" завжди закликав людей до мужності й героїзму. Дастан "Кьороглу" полюбився тому, що увібрав у собі ті людські цінності, які близькі народу. Створення Узеірам Гаджибуковим опери "Кьороглу" є великою революційною подією в нашій культурі. Він доніс дастан "Кьороглу" до сердець не лише нашого народу, але й до всієї світової громадськості.

До сьогоднішнього дня Узеір Гаджибеков відомий як великий композитор, музикант, вчений. Святкуючи його ювілей, ми завжди висвітлювали всю творчість великого композитора. З почуттям великого задоволення я хочу зазначити, що і в минулому я був одним із організаторів ювілеїв Узеіра Гаджибекова, їх учасником. Наш народ ніколи не забував Узеіра Гаджибекова. Його завжди любили й за життя. Народ завжди зберігав його ім`я у своєму серці, наша культура розвивалася на його творчості. Тому ми щороку святкуємо день народження Узеіра Гаджибекова.

Згадується мені, як урочисто святкували 90-річний ювілей Узеіра Гаджибекова. Він святкувався в 1975 році, ми відзначили його не лише в Азербайджані, але й у столиці Радянського Союзу, інших республіках, по всьому світові. В Азербайджані, в Баку будинок, де жив Узеір Гаджибеков, став першим будинком-музеєм діяча культури.

У 1975 році, 20 років тому відкрився будинок-музей Узеіра Гаджибекова. Ми всі дуже задоволені, що вже 20 років цей будинок-музей служить розвиткові, підвищенню культури азербайджанського народу. З дня заснування директором будинку-музею є близький соратник Узеіра Гаджибекова - Рамазан Халілов. Я підписав указ про нагородження його найвищим орденом Азербайджану - орденом "Слава" за великі заслуги.

Рамазан Халилов дуже щаслива людина, йому 95 років, а він і сьогодні діяльний. Він пліч-о-пліч йшов з Узеіром Гаджибековим, він для нас є символом. Тому він дорогий для нас, на щастя, він і сьогодні живий. Сподіваюся, що ми святкуватимемо його 100 річчя.

В 1985 році з великою урочистістю відзначили 100-річний ювілей Узеіра Гаджибекова і в Азербайджані, і в Москві - столиці тодішнього Радянського Союзу. Коли ми святкували його ювілей в одному із найбільших залів Москви - Колонному залі, представники всіх республік Радянського Союзу згадували Узеіра Гаджибекова. Ми чули все це, були свідками цього і всі ми зазнали почуття великої гордості.

Сьогодні ми проводимо 110-річний ювілей Узеіра Гаджибекова. Особисто я дуже щасливий з того, що був керівником і організатором 90, 100 і 110-річних ювілеїв Узеіра Гаджибекова.

Дослідження вчених, які вивчали творчість Узеіра Гаджибекова, а також доповіді на ювілейних церемоніях були присвячені його діяльності в галузі музики. Не випадково ж, на цих ювілеях завжди виступали музикознавці, композитори, музиканти. Вперше на ювілейній церемонії Узеіра Гаджибекова Президент Азербайджану виголошує промову. І це не випадково. Узеір Гаджибеков - великий композитор, музикант, у той же час великий вчений, філософ, просвітник. Твори Узеіра Гаджибекова і безпосередньо його діяльність відіграли велику роль у виникненні, формуванні, розвитку почуттів національного пробудження, національної самосвідомості. Азербайджанці - наша молодь, громадяни, натхнені творами Узеіра Гаджибекова, ще більш полюбили нашу Батьківщину. Слухаючи його музику, потрапивши під вплив думок, що виникають від його творів, вони відчули те, наскільки Батьківщина, країна, нація дорогі й рідні для кожної людини.

Узеір Гаджибеков був великим громадянином. Ще раз зазначу, що творчість Узеіра Гаджибекова 1918-1920-х років - тяжкий період, період існування першої незалежної республіки Азербайджан. Діяльність Узеіра Гаджибекова була надзвичайно значуща й незамінна і в наступний період.

Як бачило з історії, Узеір Гаджибеков жив у три історичні періоди. Період, коли він народився, з`явився на світ як діяч культури, був періодом Царської Росії в Азербайджані. Після цього в 1918 році в Азербайджані була створена Перша Демократична Республіка. Близько двох років продовжувався період незалежної Азербайджанської Республіки. Після цього в Азербайджані встановилась радянська влада, і ця влада проіснувала до 1991 року. На всіх цих етапах Узеір Гаджибеков служив своєму народові незалежно від форми влади.

Сьогодні є всі підстави говорити, що він думав так: яка б влада не була, людина, яка вірно служить своєму народові, яка намагається просунути свій народ уперед, не повинна ні з чим рахуватися. Узеір Гаджибеков був таким. Коли в минулому йшлося про життєвий шлях Узеіра Гаджибекова, говорили про твори, які він створив, але нічого не згадували про його громадсько-політичну діяльність в той період від початку сторіччя до 1920 року. Іноді потайки говорили, що Узеір Гаджибеков був членом мусаватського уряду і т.п. В наступний період 1920-1949 роки, до своєї смерті, Узеір Гаджибеков жив за часів радянської влади. Цей період діяльності композитора теж був дуже плідним, дуже продуктивним, дуже цінним, значущим для нашого народу.

Після того, як сьогодні в нашій республіці змінилася суспільно-політична система, не варто хворіти старою хворобою, один період возвеличувати, а інший ганьбити. З 1885 року, від народження, до 1949 року, тобто до своєї смерті, він був видатним сином азербайджанського народу, служив азербайджанському народові і за будь-якої системи, за будь-якої влади, використовуючи свої можливості, завжди вів свій народ уперед. Згадуючи про діяльність Узеіра Гаджибекова до 1920 року, у той же час необхідно високо оцінювати його подальшу діяльність. Узеір Гаджибеков відіграв визначну роль у розквіті культури Азербайджану і сьогодні ми з почуттям гордості можемо сказати, що в ХХ столітті й після 20-х років нашого сторіччя в нашій республіці розвивалася культура, була створена велика культурна армія, наш народ став письменним, підвищився його культурний рівень. У всьому цьому велику роль відіграв Узеір Гаджибеков.

В 1937 році Узеір Гаджибеков показав світову оперу "Кьороглу". Ще раз скажу, що це стало великою революційною подією в історії нашого народу й культурі. Через твір "Кьороглу" в столиці тодішнього Радянського Союзу - Москві пізнавали культуру Азербайджану. Радянський Союз був великого державою. В столиці, яка має давню історію, в Кремлівському палаці Узеіра Гаджибекова зустрічали з великою повагою і шаною. Свого часу він здобув консерваторську освіту в Петербурзі, а в 1937 році його зустрічали з великими почестями в Кремлівському палаці. Це вже велика історія. Про це не повинні забувати.

Під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років для підняття патріотичного духу нашого народу Узеір Гаджибеков написав чудові твори - марші, пісні. Великим є його внесок у справу перемоги над фашизмом. Він придбав на свої кошти літак і відправив його на фронт. У цьому і є Узеір Гаджибеков.

Узеір Гаджибеков брав участь в громадсько-політичному житті Азербайджану і на початку століття і в 1918-1920-х роках, і з 1920 до 1949 рік. Узеір Гаджибеков був в той час членом парламенту Азербайджану, парламенту Радянського Союзу - Радянський Союз був великого державою мав парламент, а оцінювати той чи інший парламент, це вже інша справа. Він був членом двох парламентів і вважав це за велику честь для себе. Про це не потрібно забувати. Узеір Гаджибеков є нашим всією своєю суттю, всією своєю творчістю.

Однією із найбільших заслуг Узеіра Гаджибекова є те, що він створив перший гімн Азербайджанської Республіки. Згодом цей гімн був відхилений. У 1945 році був відхилений новий гімн Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки. Його теж створив Узеір Гаджибеков. Після здобуття Азербайджаном незалежності ми відновили створений 1919 року Узеіром Гаджибековим, дуже любимий всіма нами державний гімн. Все це - історія Азербайджану. Все це - етапи життєвого шляху, творчості Узеіра Гаджибекова.

Для нас дорогий кожний день прожитий Узеіром Гаджибековим. Кожний твір, кожний нотний аркуш Узеіра Гаджибекова дорогий для нас. Громадсько-політична діяльність Узеіра Гаджибекова цінна для нас від початку до кінця. Тому що все це слугувало відродженню азербайджанського народу, розвиткові культури, пізнанню народом самого себе! Ці заслуги ми ніколи не повинні забувати. Тому творчість Узеіра Гаджибекова є національним багатством азербайджанського народу. Особистість Узеіра Гаджибекова є гордістю азербайджанського народу, нашою національною гордістю.

Молодість Узеір Гаджибеков провів в Шуші. Шуша - дороге, священне для кожного азербайджанця місто. Узеір Гаджибеков завжди боровся в ім`я територіальної цілісності Азербайджану. Читаючи його статті, написані в 1918-1920 роках, думаєш: якими актуальними є ці слова сьогодні! Сьогодні знову склалася тодішня ситуація. Агресія Вірменії проти Азербайджану, прагнення загарбати наші землі, захист нашої землі нашими патріотами - теж саме було й того часу. Узеір Гаджибеков в той час працював, прямуючи цим шляхом. На жаль історія повторюється. Всі ми прямуємо тим шляхом, що проклав Узеір Гаджибеков і подібні йому особистості, ми намагаємося зберігати незалежність Азербайджану, його територіальну цілісність.

Ось чому на його батьківщині - саме там, де він провів свої молоді роки - в Шуші був створений будинок-музей. Дехто з присутніх тут, напевно, відвідували його. Я теж не раз відвідував. В Шуші також встановлений пам`ятник не лише Узеіру Гаджибекову, але й нашому корифею Бюль-Бюлю, видатній постаті Натаван, є й інші пам`ятники.

В травні 1992 року Шуша була окупована вірменськими військами. Окупанти багато чого розгромили, в тому числі й пам`ятки нашої культури. Вони не лише громили пам`ятники Узеіру Гаджибекову, Бюль-Бюлю, Натаван, але й виявили звірство, розстрілюючи пам`ятники. Завдяки великим зусиллям, вдалося визволити ці пам`ятники з полону, вони були вивезені до Азербайджану, завдяки допомозі Грузії, і зараз експонуються в Музеї мистецтв. Відвідувачі цього музею на власні очі можуть бачити скільки слідів автоматних пострілів було на пам`ятникові Узеіра Гаджибекова. Ці ж вороги свого часу намагалися стріляти цими кулями в самого Узеіра Гаджибекова, але це їм не вдалося. А тепер - вони стріляють в пам`ятник. Ці події для нас є надзвичайно важкими й приносять лише страждання. Їхні дії наочно показують якою може бути дикість. Немає межі звірству, фашизму. Ці дії вірменських окупантів говорять саме про це. Але нехай вірменські загарбники не думають, що ці кулі можуть похитнути творчість Узеіра Гаджибекова, Бюль-Бюля, Натаван, ні! Нехай не думають, що кулі можуть похитнути мораль азербайджанського народу, ні! Нехай не думають, що окупація Шуші може продовжуватися вічно! Цього не може бути!

Відзначаючи сьогодні 110-річний ювілей Узеіра Гаджибекова, ми висловлюємо впевненість у тому, що спадщина Узеіра Гаджибекова буде жити, і всі місця, де він жив, стануть місцями прощі. Ми впевнені, що азербайджанські землі будуть визволені від вірменських окупантів. Ми впевнені, що Шуша буде визволена. Ми впевнені, що Азербайджан стане господарем всіх своїх територій, своїх кордонів.

Для цього ми маємо всі підстави. Ось уже 16 місяців продовжується режим припинення вогню у війні між Вірменією та Азербайджаном. Ми намагаємося у такий спосіб мирним шляхом звільнити наші землі й забезпечити нашу територіальну цілісність. Вжиті заходи, діяльність міжнародних організацій, наша діяльність в рамках міжнародних організацій і політика, яку ми проводимо послідовно, є тому свідченням.

Великі держави світу теж докладають зусиль для мирного вирішення цього питання, міжнародні організації здійснюють діяльність в рамках Мінської групи. Впевнений, що вони і надалі продовжуватимуть свою діяльність. Ніяка держава не повинна підтримувати окупацію. Ніяка держава не повинна підтримувати сепаратизм. Ніяка держава не повинна підтримувати агресію. Якщо це так, якщо є справедливість, якщо міжнародні норми і надалі будуть стверджуватись у світі, тоді наше діло праве, ми доб`ємося вирішення цих питань вірним шляхом.

У той же час, творчість Узеіра Гаджибекова, так як і завжди закликала людей до патріотизму, і сьогодні закликає громадян до патріотизму. Якщо сьогодні ми шануємо пам`ять Узеіра Гаджибекова, ще раз високо оцінюємо його творчість, ми повинні ще більш розвивати в собі патріотичні почуття, що є вершиною його творчості. Ми повинні готувати себе до майбутнього з такими почуттями.

Ми повинні бути господарями своїх земель. Повинні вирішувати питання мирним шляхом. Чого би це не вартувало нам. І Шуша, і Карабах, і всі наші окуповані землі будуть звільнені за будь-яку ціну завдяки героїзмові синів Азербайджану. Територіальна цілісність буде забезпечена.

З цими побажаннями, з цими думками я зверталося до всього азербайджанського народу, зичу йому щасливого життя та успіхів. Я схиляю голову перед пам`яттю великого Узеіра Гаджибекова. Весь азербайджанський народ сьогодні схиляє голову перед пам`яттю Узеіра Гаджибекова. Висловлюючи свою повагу і шану до його пам`яті, я знову сьогодні закликаю наш народ до єдності. Закликаю вас всіх виявити героїзм, відвагу й патріотизм в ім`я збереження спадщини Узеіра Гаджибекова, в ім`я збереження нашої культури й моралі. Дякую!

Історичні довідки

КУЛЬТУРА