Пошук

ТВОРИ / ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА / Азербайджан - Міжнародні організації

Гейдар Алієв: Шановні гості, ласкаво просимо до Азербайджану. Я дуже позитивно оцінюю візит до Азербайджану такої представницької, чисельної делегації Європейського союзу. Але я бачу перед вами стільки паперів, що якщо ми розглядатимемомо їх усіх, то нам буде потрібно години зо три. Жартую, ми можемо говорити стільки, скільки ви побажаєте.

Зв'язки між Європейським союзом і Азербайджаном встановлені на основі документа про співробітництво, підписаного нами в 1996 році. Я дуже радий, що ми свого часу підписали цей документ. Якщо не помиляюся, ми підписали його в Люксембурзі. Я знаходився там і сам підписав його. Після цього наше співробітництво стало розвиватися. З огляду на конкретний результат, наше співробітництво з Європейським союзом більш плідне, ніж з іншими міжнародними організаціями.

Починаючи ще з 1992-1993 років, інтерес Європейського союзу до нашого регіону, Кавказу, Середньоазіатського регіону зріс. Поява декількох програм - програми ТАСИС, програми ТРАСЕКА, програми ІНОГЕЙТ свідчить про те, що Європейський союз, дійсно, ставиться до нашого регіону з великою увагою. Ми беремо активну участь у здійсненні цих програм. Географічне положення, геостратегічне положення нашої країни таке, що ці програми не можуть здійснюватися без Азербайджану.

Тут виконана велика робота. В цих відносинах ми також цінуємо допомогу і кредити, отримані від Європейського союзу для розвитку деяких галузей нашої економіки.

Нарешті, як вам відомо, у вересні 1998 року ми провели в Азербайджані разом з Європейським союзом велику конференцію. Основна тема цієї конференції була пов'язана з питанням відновлення за програмою ТРАСЕКА Великого історичного Шовкового шляху. Я дуже радий, що ця конференція була проведена в Азербайджані. Вважаю, що ми уклали тут надзвичайно важливу угоду. Ми створили організацію у зв'язку з відновленням давнього Шовкового шляху, секретаріат якої знаходиться в Баку. Нещодавно ми надали цьому секретаріату хорошу будівлю, у відкритті якої я особисто брав участь.

Ми надзвичайно серйозно ставимося до програми відновлення Великого Шовкового шляху. Ми вважаємо, що цей проект має великі перспективи. Це найкоротший і найбезпечніший маршрут, що сполучає Схід із Заходом, Європу з Азією.

Проте ми розглядаємо співробітництво з Європейським союзом не лише в рамках цих програм. Ви є представниками парламенту Європейського союзу.

Я дуже радий, що між парламентом Азербайджану і вами встановилися хороші ділові зв'язки, вчора і сьогодні тут відбулася дуже корисна конференція, обговорювалися питання. Ми вважаємо це надзвичайно знаменною подією для себе і покладаємо великі надії на співпрацю Азербайджану з Європейським союзом.

Як вам відомо, в січні ми були прийняті до Ради Європи як повноправний член. У Раду Європи входить багато держав - 43 держави. Для вступу до цієї організації ми протягом довгого часу проходили випробування. У ряді випадків наші "екзаменатори" були несправедливі до нас. Проте ми довели їм, що гідні бути членом Ради Європи. Як мені відомо, Європейський союз об'єднує 15 членів, але на черзі ще багато країн. Ваші умови значно серйозніші. Ми - реалісти. Ми не вважаємо, що незабаром зможемо добитися цього. Проте Азербайджан, як член європейської сім'ї, звичайно, хоче просунутися і в цьому напрямку. Тому міжпарламентські зв'язки мають надзвичайно важливе значення. Думаю, що протягом цих двох днів ви ознайомилися з нинішніми реаліями Азербайджану. У нашій країні, звичайно, не все йде так, як хотілося б. Проте, в усякому разі за останні п'ять-шість років, в Азербайджані намітився економічний розвиток, і ми маємо хороші перспективи.

Вас вже повідомили, що цій нашій роботі перешкоджає вірмено-азербайджанський конфлікт. Думаю, вам відомо, що винуватцем цього конфлікту є не ми. Вірменія розв'язала цей конфлікт для того, щоб приєднати до себе частину азербайджанських земель, Нагірний Карабах. Потім цей конфлікт переріс у криваву війну, і збройним силам Вірменії з різних причин вдалося окупувати 20 відсотків території Азербайджану. Один мільйон громадян вигнано з окупованих земель, і на даний час вони ось вже сім-вісім років живуть як біженці, більшість - у наметах.

Існування на початку XXI століття в світі, в Кавказькому регіоні такого конфлікту, звичайно, само по собі не відповідає процесам, що відбуваються зараз. Проте, на жаль, нам не вдалося активно залучити міжнародну громадськість до мирного врегулювання цього конфлікту. Відновлення війни не може принести користь ні Вірменії, ні Азербайджану. Проте, в той же час, ми не можемо терпіти те, що частина азербайджанських земель окупована, азербайджанські громадяни вигнані з цих земель і живуть в тяжких умовах. Тому ми прагнемо до мирного розв'язання цього питання. Вважаю, що Європейський союз також повинен висловити своє ставлення до цих питань і діяти.

Думаю, що ви ознайомилися і з нашим містом. В усякому разі, непогане місто. Брюссель теж хороше місто, але Баку, Азербайджан не гірші. Будь ласка.

Висловлюючи Президентові Гейдару Алієву глибоку вдячність за теплий прийом, співголова Комітету парламентського співробітництва - Європейський Союз-Азербайджан - пані Урсула Швайтер сказала:

- Пане Президенте, дозвольте, насамперед, від імені делегації подякувати Вам за те, що прийняли нас сьогодні. Висловлюю також особливу вдячність послам Європейського союзу у вашій країні за участь в успішній організації цієї зустрічі та нашого візиту. Останнім часом Азербайджан переживає історичні дні. Тут відбуваються надзвичайно важливі події. Ви справедливо зазначили, що на початку цього року Азербайджан став членом Ради Європи. І це стало історичною подією у вашому житті. Ми знаємо, що останнім часом ведуться інтенсивні переговори щодо мирного врегулювання зазначенного Вами конфлікту. Нам відомо і про Ваші переговори з Президентом Вірменії. Вважаємо, що продовження мирних переговорів між керівниками двох країн, що не є доки партнерами в цьому регіоні, само по собі є важливою подією, ми вітаємо проведення цих переговорів.

За час перебування у вашій країні ми провели ділові переговори з представниками вашого парламенту. Ми зрозуміли з проведених переговорів, що у вас є дві основні проблеми. По-перше, це, поза сумнівом, карабаська проблема. Ми сподіваємося, щоб цей конфлікт, ця проблема незабаром буде врегульована мирним шляхом.

Я думаю, що для мирного врегулювання цього конфлікту є велика необхідність в таких особах, як Ви. Цю проблему можна вирішити саме завдяки волі великих осіб.

Ми вважаємо, що ваш народ добре розуміє на початку якого етапу розвитку знаходиться ваша держава. У цьому сенсі ми з оптимізмом сприйняли все те, що побачили в Азербайджані. Ми переконалися в тому, що Азербайджан знаходиться у витоків великого майбутнього.

У членів нашої делегації, поза сумнівом, будуть деякі запитання, які вони хотіли б адресувати Вам. Спочатку мені хотілося б представити Вам членів делегації. Пан Стефано Заппала - член Європейського парламенту. Він представляє Італію. Він - член Комітету Європейського парламенту з охорони довкілля. Пан Олівьер Дупуї також представник Італії. Він - член Конституційного комітету Європейського парламенту, де працюю і я. Пані Марі-Анн Іслер Бегуїн представляє Францію. Вона, так само як і пан Заппала, - член комітету з охорони довкілля. Пан Дмітріос Кулуріанос представляє Грецію. Він член Комітету Європейського парламенту з сільського господарства.

Дуже рада, що в нашу сьогоднішню делегацію входить і пан Пер Гартон. Він - член Комісії Європейського парламенту із зовнішніх зв'язків і прав людини. Крім того, він є керівником групи доповідачів Європейського парламенту з Південного Кавказу. Після того, як пан Гартон виступить в Комісії Європейського парламенту із зовнішніх зв'язків і прав людини з доповіддю, пов'язаною з Азербайджаном і Південним Кавказом, після проведення там обговорень, ми плануємо провести в Європейському парламенті у вересні-жовтні цього року загальні обговорення.

Ми вважаємо, що ці обговорення відіграють важливу роль у співробітництві між Європейським союзом і Азербайджаном. Хочу сказати, що ми багато чекаємо від майбутніх обговорень цієї осені, оскільки нещодавно регіон відвідали три представники Європейського союзу. За повідомленням нашого посла з Греції, за останні тижні тут проводилася інтенсивна робота, пов'язана з мирними переговорами. Крім того, останнім часом вашу країну відвідали чисельні делегації, у тому числі і представницька делегація з Німеччини, яку я представляю. Ми вважаємо, що у нас буде багато питань для винесення на обговорення восени цього року.

Думаю, що в ході візиту делегації ми мали можливість розглянути всі сфери для співпраці з Азербайджаном в багатосторонньому порядку. Ми провели тут обговорення з різних тем. Вважаю, що за Вашою підтримкою ми зможемо приступити до нового етапу нашої співпраці з Азербайджаном.

Гейдар Алієв: Я зрозумів так, що у вас будуть запитання. У такому разі я розумію це так, що ви приїхали екзаменувати нас для того, щоб наблизити до Європейського союзу. Будь ласка.

Олівьер Дупуї (член Європейського парламенту, Італія): Пане Президенте, я вважаю, що все буде зовсім інакше. Тобто, Вам самим доведеться екзаменувати. Оскільки Європа працює дуже повільно. Сьогодні навіть в самій Європі інтеграційні процеси йдуть не так швидко. На жаль, в Європі, в Брюсселі зовсім не всі розуміють, наскільки величезне значення представляє ваша країна.

Гейдар Алієв: Ви маєте рацію.

Олівьер Дупуї: Тому ми чекаємо саме від Вас, також від Грузії, яка є вашим союзником, більш серйозних сигналів. Тобто сигналу, адресованого Європейському союзу і Брюсселю, щоб люди, що знаходяться там, краще зрозуміли, наскільки важливе значення представляє ваш регіон. Вважаю, що прийняття в члени Європейського союзу само по собі є великим процесом. Проте ми чекаємо як від Азербайджану, так і від вашого союзника - Грузії, щоб ваші уряди прийняли звернення у зв'язку з початком процесу переговорів для офіційного вступу в члени Європейського союзу. Думаю, що якщо з вашого боку і з боку керівництва Грузії поступить звернення, пов'язане з початком тривалого процесу, пройденного такими країнами, як Польща, Болгарія для вступу в члени Європейського союзу, то в Брюсселі зможуть краще зрозуміти, наскільки велике значення має ваш регіон - Азербайджан і Грузія. В усякому разі, це може стати одним з важливих елементів для усвідомлення значущості вашого регіону. Тому Вам необхідно подати нам невеликий урок. Нам необхідно узяти у Вас деякі уроки.

Гейдар Алієв: Наш шанований госте, дякую вам. Я радий, що ви надаєте такого значення нашому регіону, зокрема Азербайджану і сусідній з нами дружній Грузії.

Я поділяю вашу думку про те, що в Брюсселі, в Європейському союзі все ще не можуть повністю усвідомити, наскільки важливими для Європи є наш регіон і наші країни - Азербайджан і Грузія.

Проте, чесно кажучи, про Європейський союз існує така думка, що деякі країни роками намагаються ввійти до Європейського союзу і не можуть зробити це.

Коли ми вступали в Раду Європи, нас стільки смикали, що ми вже боїмося. Тому не насмілюємося. Але тепер, коли ви виступили з такою заявою, у нас, звичайно ж, буде більше сміливості.

Я не можу сказати, що Азербайджан чи Грузія зможуть стати певним прикладом для Європейського союзу, оскільки до складу цієї співдружності входять найрозвиненіші європейські країни. Ми поки знаходимося на стадії розвитку. Проте ми з великим оптимізмом дивимося у майбутнє. Тому я з радістю приймаю цю вашу пораду. Дякую вам.

Дмітріос Кулуріанос (член Європейського парламенту, Греція): Всі ми живемо на просторі, званому Земна куля. XXI століття почалося не як завершення ідеологій, а як закінчення догм. Європа - це не лише карта, це одна ідея, вміст ідеологій, загальноєвропейська культура. А ми - вибрані представники народів, що живуть в Європі, ми представляємо їх. Ми дуже хочемо розповсюдити у всьому світі загальноєвропейську ідею, загальноєвропейську культуру і ідеологію. Ми не хочемо бути жертвою географії. З огляду на це, ви можете бути абсолютно впевнені в тому, що ми зробимо все можливе для широкого поширення європейської ідеології й європейської культури у вашій країні та в регіоні.

Гейдар Алієв: Дякую, шанований депутате. Я згоден з вами. Між вами і нами існує велика різниця. Вона полягає в тому, що в XX столітті ми 70 років жили під впливом догми. Догми були і у ваших країнах. Ваші країни теж прошли великі етапи. Взяти, наприклад, Другу світову війну. Фашизм був і в Германії, і в Італії, і в інших країнах Європи. І це було догмою, властивою вашим країнам. Тобто, у нас була своя догма, у вас - своя. Але ви після Другої світової війни змогли швидко звільнитися від цих догм. Європа, ваші країни прошли після Другої світової війни великий шлях і досягли великого прогресу.

Ми ж звільнилися від догми всього 10 років тому. Ці десять років не були для нас спокійними. Тому ви, звичайно, просунулися далі за нас у всіх галузях. Наше прагнення увійти до європейської сім'ї пов'язане саме з бажанням скоріше наблизитися до ваших цінностей. Це принесе велику користь не лише нам, але і вам, Європі.

Вступ до Європейського союзу таких країн, як наша, вважаю, призведе до збагачення європейської духовності й традицій. Сьогоднішні реалії Азербайджану полягають у синтезі європейських і східних національних цінностей. Вважаю, що якщо європейські цінності доповнити цим, то вони стануть ще багатші.

Тому ми співрацюємо. І ви повинні допомагати нам. Оскільки кроки, зроблені вами в 1945-1946 роках, ми робимо лише зараз - в кінці XX - початку XXI століття. Звичайно, ми просуватимемося стрімкіше за вас, інакше ми вас не наздоженемо. Проте, не зважаючи на це, нам дуже потрібна ваша допомога.

Дмітріос Кулуріанос: Пане президенте, можна сказати? Якщо змішати напої, то вони стають смачнішими.

Гейдар Алієв: Я з цим згоден.

Дмітріос Кулуріанос: У марафонському змаганні не важливо, хто почав першим. Важливо, хто першим прийде до фінішу.

Гейдар Алієв: Вірно. Але при цьому, якщо один почав марафон на годину раніше, то другий, яким би сильним він не був, не зможе наздогнати його. Проте з вашим висловом про напої я згоден. У Італії я перевіряв це багато разів. Хороші напої є і в Греції. Правда, посол доки не запрошував мене туди. Але я знаю, що там дуже хороші напої.

Меркуріос Карафотіас (посол Греції в Баку): Ваше Восокоповажносте, як тільки Ви дасте свою згоду, ми будемо раді вітати, зустріти Вас там. Для нас це велика честь.

Гейдар Алієв: Знаю. Дякую вам.

Пані Марі-Анн Іслер Бегуїн (член Європейського парламенту, Франція): Пане Президенте, дозвольте мені говорити французькою.

Пане Президенте, для нас велика честь, що ми вже вдруге маємо можливість приїхати до Азербайджану і зустрітися з Вами. Висловлюю Вам глибоку вдячність за це. На попередніх зустрічах з Вами ми домовилися і висунули ідею про те, щоб підписати з Азербайджаном хартію - Хартію довкілля регіону.

Пане Президенте, в різних місцях ми вже провели пов'язані з цим обговорення, обмін думками. В цілому ми докладно говорили про проблеми екології, забруднення довкілля вашого регіону, Південного Кавказу. Думаю, якщо ми дійсно доб'ємося створення такого центру, то це відповідатиме інтересам всіх нас.

Пане Президенте, коли ми минулого разу розмовляли з Вами з цього приводу, Ви не дали остаточної відповіді, проте виявили до цієї теми велику цікавість. Ваша велич полягала ще і в тому, що не прошло і декількох днів після повернення до Брюсселю після нашої зустрічі, як ми дізналися, що Ви підписали цю хартію.

Пане Президенте, від імені тих, хто працює в цьому бюро-центрі висловлюю Вам глибоку вдячність. Хочу довести до вашої уваги, що в Тбілісі сьогодні вже функціонує такий центр, що займається проблемами екології, забруднення довкілля. Користуючись нинішньою зустріччю з Вами, прошу Вас дати згоду на відкриття офісу такого центру і в Азербайджані, тобто в Баку. Мені здається, що питання екології, забруднення довкілля представляють надзвичайно велику актуальність і для Азербайджану, і ми разом з Вами працювали б в цій галузі. В цілому, підготуємо певні програми, надамо певну технічну допомогу. Думаю, що тим самим ми зможемо добитися добрих результатів.

Пане Президенте, у той час Ви зазначили, що в цілому Азербайджан може розглянути питання підписання регіональних програм, тобто зробити такий крок лише після врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту. Проте ми ще раз побачили, відчули Вашу велич. Оскільки, дійсно, в житті, на нашому нинішньому етапі існують такі питання, які є, можливо, найбільш невідкладними, найбільш важливими. Тому Ви, не зважаючи на невирішеність цього політичного питання, зробили такий крок і підписали цю програму, хартію.

Гейдар Алієв: Дякую вам, шанована пані. Ці ваші думки мають велике значення. Сьогодні охорона довкілля є питанням номер один для всього людства.

У тому числі й Азербайджан дуже потребує цього. Стоїть питання захисту довкілля на території Азербайджану, дуже забруднені річки Кура, Араз, які беруть початок в Туреччині, протікають через Грузію, Вірменію і досягають Азербайджану. Ми використовуємо води цих річок для водопостачання. Великі потреби в цій воді має і сільське господарство. Я проти співпраці з Вірменією у всіх інших галузях до встановлення миру. Але в цій галузі готовий співрпрацювати. Ще в минулому, за часів Радянського Союзу, Вірменія дуже забруднювала річку Араз, що протікає її територією. На їх території було виявлено невелике родовище золота. На березі Араза вони побудували завод з промивання руди, що добувається на золотій копальні. Цей процес потребує багато води, яка після промивання руди вважається дуже отруйною.

У той час ми знаходилися у складі однієї держави, і я докладав багато зусиль. У це питання втрутилася Рада Міністрів СРСР, і було вжито певних заходів. А зараз я не знаю, що там відбувається. Але якщо ми співрпрацюватимемо, то зможемо проводити взаємні інспекції, вирішувати багато питань.

Або ж питання забруднення Каспійського моря. Каспійське море належить 5 прикаспійським державам. Через те, що між цими державами досі немає жодного договору про екологію, біоресурси, видобуток нафти і газу, кожен на своїй території зливає стічні води в море. У Каспійському морі під загрозою знищення знаходяться ті види риб, що вважаються рідкими в світі.

Я знаю, що на Заході дуже люблять ікру. Але якщо справи підуть таким чином, якщо ми не запобіжимо цьому, то через 5-6 років ікри не буде. Тому це велика проблема. Зараз це проблема номер один, що стоїть перед людством. Я підпишу будь-яку вашу хартію. Проте необхідно здійснювати практичну роботу. Має бути ініціативний центр. Ми обов'язково створимо в Азербайджані такий центр. Проте роботу центру в Тбілісі, центру в Азербайджані, центрів в інших місцях слід координувати.

Якщо Європейський союз конкретно, практично займеться цим питанням, то це буде його великою заслугою в історії людства.

Пер Гартон (член Європейського парламенту, Швеція): Пане Президенте, я повністю згоден з моїми колегами в тому, що цей регіон представляє для нас важливе значення. Я згоден з Вашою думкою про те, що ваш регіон недостатньо добре знають в Європі. Тому в доповіді, яку я підготую для Європейського союзу, Європейського парламенту я приділю особливу увагу тому, яке велике значення має цей регіон.

Найбільш широко поширена в Європі інформація, пов'язана з цим регіоном, присвячена надзвичайно складному конфлікту, який продовжується в регіоні вже тривалий час, і який, на жаль, поки що не розв'язано. Нам також відомо, що останнім часом Ви особисто докладаєте великих зусиль, разом з Президентом Вірменії провели чисельні зустрічі для мирного врегулювання цього конфлікту, і що Ваша остання зустріч пройшла у Флоріді. Наскільки нам відомо, в Женеві очікується Ваша чергова зустріч, для продовження мирних переговорів з Президентом Вірменії.

Пане Президенте, я читаю багато звітів про ці чисельні зустрічі з досягнення миру - про безпосередні зустрічі між Вами та Президентом Вірменії, так і загалом про мирні зусилля. З цих звітів формується така думка, що до мирного врегулювання конфлікту підходять досить оптимістично. Звучать навіть думки про те, що Ви дуже зблизились з Президентом Вірменії для досягнення миру. В той же час, існує і така думка, що як би Ви і Президент Вірменії не були близькі на шляху до миру, в одній та другій країнах існують серйозні й сильні угрупування, які можуть чинити перешкоди для реалізації мирного плану урегулювання конфлікту. Вони можуть заперечувати проти здійснення цього мирного процесу, тієї чи іншої угоди, які можуть бути досягнуті. Таким чином, вони можуть поставити Вас і Президента Вірменії в безвихідне, складне положення. Я, звичайно ж, не хочу, щоб Ви детально говорили про мирні переговори. Я розумію, що це секретні зустрічі, секретні переговори. Проте вважаю, що якби Ви інформували нас про нинішній стан переговорів, що проводилися з Президентом Вірменії, в цілому про хід мирного процесу, то це дуже допомогло б нам найдокладніше оцінити ситуацію.

Гейдар Алієв: Знаєте, сьогодні на початку нашої зустрічі я зазначив, що цей конфлікт розв'язала Вірменія, а не Азербайджан. В результаті Вірменія окупувувала 20 відсотків азербайджанських земель - як Нагірний Карабах, так і прилеглі до нього інші території. Вигнала з цих земель людей, що проживали там. Під час війни, в ході боїв було пролито багато крові. У травні 1994 року ми дійшли домовленості про припинення вогню. З того часу ми ось вже 7 років живемо в умовах режиму припинення вогню. Хочу також зазначити, що між нами немає миротворчих сил інших країн. Саме ми, тобто Азербайджан і Вірменія, зберігаємо режим припинення вогню. Протягом всіх 7 років ми ведемо переговори з мирного врегулювання питання за допомогою Мінської групи ОБСЄ. Нарешті, з 1999 року між Президентом Вірменії і Президентом Азербайджану періодично проводяться прямі зустрічі й переговори. Наша остання зустріч відбулася в Сполучених Штатах Америки, у Флоріді за участю представників Росії, Сполучених Штатів Америки і Франції, що є співголовами Мінської групи.

Коли ми приступили до переговорів з Президентом Вірменії, ми домовилися про те, що для досягнення миру необхідно піти на взаємні компроміси. Якщо була досягнута така домовленість, і ми не змогли добитися цього, значить, ми не змогли визначити, на які компроміси повинна піти та або інша сторона. Вірменія, користуючись своєю перевагою, - вона окупувувала азербайджанські землі, її збройні сили знаходяться там, населення Азербайджану вигнане з рідних домівок, - висуває дуже великі вимоги. Азербайджан же, звичайно, не може погодитися з цими умовами. Тому нам досі не вдається розв'язати це питання.

В кінці 1999 року наші позиції досить зблизилися в одному з варіантів. Проте згодом Вірменія відмовилася від цього варіанту. Внаслідок того, що питання так затягнулося і населення Азербайджану, понад мільйон осіб, живе в тяжких умовах. Звичайно, зростає незадоволеність і в нашому суспільстві.

Територія Вірменії не окупована. Її населення не вигнане. Правда, ті вірмени, хто виїхав з Азербайджану, створили певні проблеми для Вірменії. Проте основні збитки заподіяно Азербайджану. Це слід брати до уваги.

Проте це не береться до уваги, питання затягується. І в Азербайджані поступово наростає велика незадоволеність. У людях знов з'являються настрої, пов'язані з вимогою воювати, звільнити окуповані землі озброєним шляхом.

Наша опозиція, звичайно, користується цим. Критикує нас з усіх боків. Вона навіть звинувачує нас у тому, що ми досі не врегулювали цей конфлікт. Давайте відновимо війну, звільнимо землі від окупації. Такі лозунги мають вплив на деякі верстви населення. Тому виникла небезпечна ситуація. Із засобів масової інформації видно, що і у Вірменії деякі сили не згодні, щоб Вірменія пішла навіть на незначний компроміс. Ситуація така.

Якщо ми дійсно зможемо прийти до збалансованого компромісу, то його все одно буде дуже складно втілити в життя. Проте в цьому випадку можна повести боротьбу за здійснення досягнутої домовленості. Інакше, і я, як Президент, - незважаючи на те, що на мене покладають надзвичайно великі надії, дуже поважають мене, - в такому положенні нічого не зможу зробити, та і не зроблю.

Тому я завжди прошу співголів Мінської групи, - це великі держави - Росія, Сполучені Штати Америки, Франція, вони мають можливість впливати на Вірменію, - використовувати свої можливості. Вони ж стверджують, мовляв, ми приймемо будь-яку домовленість, до якої дійдуть два Президенти.

Але для чого ж тоді в 1992 році створювалася Мінська група ОБСЄ? Чому, у такому разі, три великі держави - Росія, Франція, Сполучені Штати Америки поклали на себе це завдання?

Тому склалася вкрай складна ситуація. В усякому разі, кажучи вам про це, я не хочу, щоб у вас склалося таке враження, що всі можливості вичерпані. Відповідаючи на ваше питання, я роз'яснюю вам реальну ситуацію. Проте я вважаю, що для розв'язання питання мирним шляхом необхідно працювати й надалі.

Пер Гартон: Перепрошую, хочу поставити додаткове запитання. Яку роботу Ви хотіли б бачити з боку Європейського союзу, окрім виконаної нами досі, для підтримки ваших мирних зусиль?

Гейдар Алієв: Роботу ми виконали. Ви допоможіть нам встановити мир. Відновити територіальну цілісність Азербайджану. Звільнити землі, окуповані збройними силами Вірменії, щоб мільйон азербайджанців повернулися до рідних домівок. Незважаючи на те, що в місцях їх проживання все зруйновано, все спустошено, вони просто хочуть повернутися на свої землі. Ось чого я чекаю від вас.

Урсула Швайтер: Велике спасибі. Вважаю, що сьогодні у нас відбулися дуже плідні обговорення і переговори. Нам було надзвичайне важливо почути безпосередньо від вас оцінку нинішньої ситуації, дізнатися, як Ви оцінюєте існуючу реальність. Після цього ми проведемо між собою додаткові обговорення. Ми проведемо додаткові обговорення про те, яку роботу зможемо виконати для здійснення ваших зусиль і побажань.

Я дуже рада, що підготовлена паном Гартоном доповідь буде досить детальною. Таким чином, ця доповідь буде підготовлена не лише для Європейського парламенту, Європейського союзу, вона відіграє роль в роз'ясненні, розкритті для всього світу нинішньої ситуації. Дякуємо Вам.

Гейдар Алієв: Пане Гартон, я відповів на ваше головне питання - що може зробити Європейський союз. Прошу дуже серйозно підійти до цього. Дяукю.

© aliyev-heritage.org