Червоним кольором позначені державні вихідні. Зеленим кольором позначені фестивалі, пам’ятні дати тощо, які мають велике значення для країни, але не є святами у прямому змісті цього слова.
1-2 січня |
Новорічне свято "Январь" ( латинською мовою " январус" названий на честь Римського бога Януся. За григоріанським календарем є першим місяцем року. Григоріанський календар було прийнято в 1582 році. В Росії за наказом Петра I перейшли на Юліанський календар. За цим Указом 1-е січня - день народження Іісуса - було прийнято за початок року і XVIII століття розпочалося з 1-го січня 1701 року. У 1918 році за декретом глави уряду Радянської Росії В.І.Леніна було прийнято григоріанський календар. Таким чином, якщо новий рік до цього часу починався 13-го січня, то тепер Новий рік почав свій рахунок з 1-го січня, і цей день вважається вихідним. |
|
20 січня |
День всенародної скорботи 20 січня вписано в історію азербайджанського народу як одна із найкривавіших трагедій. Терористичний акт, по-звірячому здійснений в той день військовою машиною колишньої радянської держави проти азербайджанського народу, чорною сторінкою буде вписаний до історії людства як один із найважчих злочинів проти гуманності. Розправа з мирним населенням , яке піднялося на боротьбу за національне звільнення, територіальну цілісність своєї країни, вбивства та поранення сотні невинних людей, в результаті масового терору, напередодні падіння тоталітарного радянського режиму знову продемонструвало усьому світові його злочинну суть.Введення в Баку військ великого контингенту, підрозділів спеціального призначення та внутрішніх військ Радянської Армії супроводжувалося особливою жорстокістю та звірствами. У той же час Азербайджан зазнав також агресії з боку сусідньої Вірменії. У цих умовах радянське керівництво не лише не вжило рішучих дій для попередження конфлікту, а, навпаки, до військового складу частин, які було введено до Азербайджану, були включені вірменські солдати та офіцери, мобілізовані із Ставрополя, Краснодара й Ростова, вірмени, які служили в радянських військових частинах, і, навіть, вірмени-курсанти. |
|
26 лютого |
День Ходжалинського геноциду і національної скорботи В ніч з 25 на 26 лютого 1992 року вірменські озброєні формування за підтримки важкої техніки та особового складу 366-го мотострілкового полку колишнього СРСР, розквартированого в місті Ханкенді, здійснили загарбання міста Ходжали. |
|
8 березня |
Міжнародний жіночий день 8 березня - міжнародний день солідарності жінок в боротьбі за економічну, політичну та суспільну рівноправність. Рішення про святкування Міжнародного жіночого дня було прийнято за пропозицією Клари Цеткін на 2-й міжнародній конференції жінок-соціалісток у 1910 році в Копенгагені. Вперше цей день відзначали в 1911 році в Німеччині, Австрії, Швейцарії та Данії. В Росії цей день почали святкувати з 1913 року, а в Азербайджані - з 1917 року. До 1914 року свято відмічали в різні дні. Проведення Міжнародного жіночого дня 8 березня стало традицією після того, як жінки Австрії, Угорщини, Росії, США та інших держав домовилися вважати цей день святковим.З того часу в усіх країнах 8-е Березня відзначають і як День солідарності в боротьбі за мир. 1965 року в Азербайджанській РСР 8-е березня було оголошено неробочим святковим днем. Після набуття Азербайджаном незалежності 8-е Березня зберегло свій святковий статус. Примітка: З 2006 року діє правило, за яким, якщо святковий день випадає на вихідний, то наступний день вважається неробочим. |
|
21 березня |
Свято Новруз Новруз святкується на честь приходу весни й знаменує зустріч нового року. Перший день весни в календарі означає річний обіг Сонця. Новруз – веселе й улюблене свято. Новруз - це свято, що увібрало в себе традиційні цінності азербайджанського народу. |
|
31 березня |
День геноциду азербайджанців День геноциду азербайджанців - відзначається щороку 31 березня. В березні-квітні 1918 року вірменами в Баку, Шамасі, на Мугані та в Лянкарані було вбито понад 30 тисяч азербайджанців, а десятки тисяч були вигнані зі своїх земель. Лише в Баку з особливою жорстокістю було вбито близько 10 тисяч азербайджанців, в Шамасі було зруйновано 58 сіл, було вбито 7 тисяч осіб ( 1653 жінки, 965 дітей ). На території Губи зрівняли із землею 122 села, в нагірній частині Карабаху – 150, Зангезурі – 115, Іреванській губернії – 211, Карській області – 92 села. Населення, незалежно від віку та статі, зазнало геноциду. В численних зверненнях іреванських азербайджанців ( газета "Ашхадавор"("Трудівник"), 2листопада 1919 року) зазначалось, що в цьому історичному місті азербайджанців та його околицях за короткий термін було зруйновано 88 сіл, спалено 1920 будинків, убито 131970 осіб. |
|
9 травня |
День Перемоги над фашизмом Друга світова війна (1939-1945) запам’яталася як час жахливих, трагічних лихоліть для людства.У роки війни (1941-1945) азербайджанський народ показав зразки найбільшого героїзму і відваги як на фронті, так і в тилу. За короткий термін у республіці було сформовано 87 винищувальних батальйонів, 1124 загони самооборони. У 1941-1945 роках понад 600 тис. хоробрих синів і дочок Азербайджану вирушили на фронт. Азербайджанські дивізії пройшли славний бойовий шлях від Кавказу до Берліна. Близько 130 наших співвітчизників удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 30 нагороджені орденом "Слава". 170 000 солдатів і офіцерів Азербайджану нагороджені різними орденами і медалями СРСР. Двічі Герой Радянського Союзу Азі Асланов, герої Радянського Союзу Ісрафіл Мамедов, Руслан Везіров, Адиль Гулієв, Зія Буньядов, Герай Асадов, Мелік Магеррамов, Мехті Гусейнзаде, генерали Махмуд Абилов, Акім Аббасов, Тарлан Аліярбеков, Гаджібала Зейналов і багато інших своїм героїзмом вписали нові сторінки до історії нашого народу. У республіці було проведено велику роботу з метою переведення економіки на служіння фронту. За короткий час Баку перетворився на збройний арсенал для воюючої армії. Незважаючи на великі труднощі, наші нафтовики, проявляючи мужність і героїзм, забезпечували пальним фронт і промисловість. Під керівництвом академіка Юсиф Мамедалієва була створена нова технологія отримання авіаційного бензину. Завдяки самовідданій праці наших нафтовиків, в історії Азербайджану було досягнуто рекордний показник видобутку нафти - 23,5 млн. тонн "чорного золота", що склало 71, 4% всієї видобутої в СРСР нафти. У цілому за роки війни нафтовики Азербайджану дали країні 75 млн. тонн нафти, 22 млн. тонн бензину та інших нафтопродуктів. Із впевненістю можна сказати, що бакинська нафта стала одним з основних факторів у перемозі над фашизмом. Досить зазначити чотири з п'яти літаків, п'яти танків, п'яти автомобілів працювали на бакинському бензині. Велика Вітчизняна війна показала масовий героїзм і самовідданість азербайджанського народу. |
|
28 травня
|
День Республіки XX століття ввійшло в історію не лише як століття розвитку науки й техніки, але й століття національного відродження, розпаду колоніальних імперій, утворення національних держав. З 1990 р. День Республіки - день відновлення державної незалежності - відзначається як державне свято. |
|
15 червня |
День національного спасіння азербайджанського народу У жовтні 1991 р. Азербайджан здобув незалежність. Однак перші роки незалежності позначилися вакуумом політичної влади й тотальною кризою основ держави, всіх її інститутів, включаючи армію та органи державної безпеки. Ситуація погіршувалася іредентистською агресією Вірменії. Влітку 1993 р. в Азербайджані створилася реальна загроза громадянської війни. У цей важкий для Батьківщини час Гейдар Алієв повернувся у владу. 15 червня 1993 Гейдар Алієв був обраний головою Верховної Ради Азербайджанської Республіки. Таким чином, 15 червня увійшло в нашу історію як День національного порятунку. У червні 1997 р. Міллі Меджліс, у згоді з думкою громадськості, оголосив цей день святковим. Примітка: З 2006 року діє правило, за яким, якщо святковий день збігається з вихідним, то наступний день вважається неробочим. |
|
26 червня |
День збройних сил Азербайджанськї Республіки 9 жовтня 1991 Верховна Рада Азербайджанської Республіки ухвалила закон про створення Армії.На основі Указу Президента Азербайджану від 22 травня 1998 року, 26 червня було оголошено Днем Збройних сил. |
|
18 жовтня |
День державної незалежності 30 серпня 1991 на позачерговій сесії Верховної Ради Азербайджанської Республіки була прийнята Декларація про державну незалежність Азербайджанської Республіки. На історичній сесії Верховної Ради Азербайджанської Республіки 18 жовтня 1991 року було одноголосно прийнято Конституційний Акт "Про державну незалежність Азербайджанської Республіки". 29 грудня 1991 в Азербайджанській Республіці відбулося всенародне голосування. У бюлетенях референдуму стояло лише одне питання: "Ви за Конституційний Акт " Про державну незалежність Азербайджанської Республіки ?""Азербайджанський народ проголосував за державну незалежність. У травні 1992 р. Міллі Меджліс (парламент) затвердив Державний гімн Азербайджанської Республіки (музика Узеіра Гаджибекова, слова Ахмеда Джавада) , а через деякий час - державний прапор та державний герб із зображенням восьмикінцевої зірки з язиками полум'я. |
|
9 листопада |
День державного прапора Азербайджанської Республіки Державний прапор Азербайджану вперше був прийнятий як національний прапор постановою Азербайджанської Демократичної Республіки від 9 листопада 1918 року і був державним символом до квітня 1920 року. У радянський період нашої історії він був замінений прапором Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки. Офіційно цей прапор було піднято на території Азербайджану над будівлею Верховної Ради Нахчивану згідно з постановою Верховного Меджлісу Нахчиванської Автономної Республіки від 19 січня 1990 року. Хоча через вісім днів дану постанову було скасовано Верховною Радою Азербайджанської РСР, на проведеній 17 листопада 1990 під головуванням загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва сесії Верховної Меджлісу Нахчиванської Автономної Республіки прапор Азербайджанської Демократичної Республіки був прийнятий як державний прапор Нахчиванської Автономної Республіки. Верховна Рада Азербайджанської Республіки, прийнявши 5 лютого 1991 року на вимогу азербайджанської громадськості Закон про Державний прапор, надала триколірному прапору статус державного прапора Азербайджанської Республіки. Азербайджанська Республіка, що відновила 18 жовтня 1991 року відповідним Конституційним актом свою державну незалежність, проголосивши себе правонаступницею Азербайджанської Демократичної Республіки, прийняла її державні атрибути, в тому числі державний прапор. |
|
12 листопада |
День Конституції Прийнята в 1995 р. Конституція Азербайджанської Республіки стала четвертою Конституцією азербайджанської держави, відобразивши її нову історичну модифікацію. Історія конституційного будівництва Азербайджанської Республіки припадає в основному на період перебування в складі СРСР. Перша Конституція Азербайджану була прийнята 19 травня 1921 року на I Всеазербайджанскому з'їзді Рад.Нова редакція Конституції Азербайджанської Республіки, що відповідає Конституції СРСР 1924 року, приймалася 14 березня 1925 року на IV-му Всеазербайджанському з'їзді Рад. 21 квітня 1978 року була прийнята нова Конституція Азербайджанської РСР, яка відобразила реалії нового етапу історії країни. Із здобуттям незалежності з'явилася необхідність у підготовці нової Конституції. З цією метою була створена спеціальна комісія під керівництвом Президента Гейдара Алієва. Конституція була прийнята згідно із народним волевиявленням на референдумі 12 листопада 1995 року. |
|
17 листопада |
День національного відродження У перші дні 1988 року почалася відкрита агресія Вірменії проти Азербайджану. Користуючись потуранням керівництва Радянського Союзу, влада Вірменії фактично дала санкцію на вигнання з місць постійного проживання понад 200 тисяч азербайджанців. 17 листопада 1988 на головній площі Баку - майдані Азадлиг - почався безстроковий мітинг громадськості Азербайджану , яка висловлювала свій протест з приводу дій керівництва Вірменії та Кремля. |
|
31 грудня |
День солідарності азербайджанців світу 31 грудня щороку відзначається День національної солідарності азербайджанців. У світі проживають десятки мільйонів азербайджанців: в Ірані( Південний Азербайджан ), Туреччині, Німеччині, Франції, Великій Британії, США, в країнах Ближнього Сходу - 1,5-2 млн. осіб.
|
|
Свято Гурбан Релігійне свято жертвопринесення - Свято Гурбан, щороку відзначається в усьому мусульманському світі. Релігійний обряд жертвопринесення існував задовго до Ісламу. Після другого року хіджри, року переїзду пророка Мухаммеда з Мекки до Медіни, в ісламському світі зародився новий зміст обряду жертвопринесення, такий як виплата бідним і знедоленим, милостиня на виконання побажань. Релігійний обряд жертвопринесення з'явився після випадку з пророком Ібрагімом. Йому приснилося, що Аллах наказує віддати йому в жертву сина Ісмаіла, щоби впевнитися у його вірі в Бога. Як справжній віруючий, Ібрагім був готовий виконати наказ Бога, так само, як і Ісмаіл був готовий до жертовності. Під час свята Гурбан кожен знатний мусульманин повинен принести в жертву тварину, роздати її м'ясо бідним і знедоленим. Акт пожертвування покликаний духовно підняти людину до вершин справжньої віри. У Корані записано: "Аллаху не потрібні ні м'ясо, ні кров тварини, а тільки ваша віра". |
||
Свято Рамазан Священний місяць Рамазан визначено для мусульман у другому році хіджри (622 рік). Місяць Рамазан вчить людей полюбити всім серцем веління Аллаха, пройшовши через випробування плоті й зміцнення духу. Цього місяця мусульмани дотримуються посту - оруджлуг. Під час посту оруджлуг не дозволяється в світлий час дня істи, курити, виконувати подружні обов'язки тощо. Від посту звільняються діти, вагітні жінки, ті, хто хворіє на тяжкі недуги, воїни та мандрівники. Оруджлуг настає з появою нового місяця (Місяця) і триває 29-30 діб. У Корані сказано: "Їжте, пийте, доки розрізняєте чорну нитку від білої, потім дотримуйтесь орудж до настання темряви" (2:187). Оруджлуг існував ще до Ісламу. Про це сказано в Корані: "Як вам дано доручення дотримуватися орудж, так і вашим попередникам було дано такий же наказ". Оруджлуг завершується святом ід-ал-фітр. У цей день всі багаті й заможні мусульмани повинні допомагати бідним мусульманам. З 1993 р. свято Оруджлуг відзначається на державному рівні. Свято Рамазан відзначається 2 дні. Примітка: З 2006 року діє правило, за яким, якщо святковий день збігається з вихідним, то наступний день вважається неробочим. |