Гейдар Алієв: Вітаю вас, ласкаво просимо до Азербайджану! Я радий, що країни ГУУАМ і разом з ними інші країни Східної Європи й прибалтійські держави вирішили зібратися на рівні торговельно-промислових палат для того, щоб обмінятися думками, обговорити питання і продумати можливості для подальшого розширення взаємин і контактів. Коли мені сказали, що є така ініціатива провести зустріч в Азербайджані, я поставився до цього з великою увагою й вітав її, я і вас вітаю.

Мені відомо, що ви тут плідно працювали. Прем'єр-міністр нашої республіки Артур Расізаде вчора , був присутнім на відкритті вашого симпозіуму. Я його просив, щоб він від мого імені передав вам вітання, напевно, він передав. Тепер ваша робота добігає кінця, ви виявили бажання зустрітися зі мною. Я також радий зустрічі з вами. Тепер я хотів би послухати вас.

Сулейман Татлієв (президент Торговельно-промислової палати Азербайджану): Шановний пане Президенте, насамперед, дозвольте від імені наших гостей гаряче Вас вітати і подякувати Вам за те, що знайшли час для зустрічі з нами. Ми знаємо про Вашу велику зайнятість державними справами, про те, що Ви не можете гаяти ні хвилини. Тому ми від щирого серця дякуємо Вам за те, що Ви знайшли час прийняти нас.

Ідея проведення цього симпозіуму в нас виникла, коли ви – керівники країн-членів ГУУАМ – зустрілися в Нью-Йорку в рамках саміту тисячоліття. Там ви обговорили дуже важливі питання із забезпечення миру, безпеки в регіоні, розширенню економічних зв'язків. У зв'язку з відновленням Шовкового шляху ви вели грунтовні переговори. Після цього у нас виникла ідея: чому б нам, палатам, не об'єднати зусилля і не розпочати роботу з виконання цих грандіозніх програм? Ми звернулися до наших колег. Вони з великим задоволенням відгукнулися на наше запрошення і протягом двох днів ми засідали. Робота була дуже корисною, спочатку ми провели пленарні засідання, а потім на п’яти сесіях-дискусіях обговорили різноманітні питання. Питання чисто професійні, такі, що стосуються торговельно-промислових палат. Обговорили питання розширення наших економічних зв'язків. Сьогодні ми підбили підсумки, підписали спільні угоди про подальшу співпрацю з Литовською Республікою, Чехією, Латвійською Республікою.

Я сподіваюся, що сьогоднішній симпозіум надасть нам можливості для подальшого розширення наших економічних, торговельних зв'язків для того, щоб ми могли вплинути на виконання тих завдань, які постали.

Гурам Ахвледіані (президент Торговельно-промислової палати Грузії): Ваша Високодостойносте, вельмишановний пане Президенте, нам, учасникам першого симпозіуму торговельно-промислових палат країн-членів ГУУАМ, велика честь бути прийнятими Вами. Ми вдячні Вам за увагу й сприймаємо це як вияв Вашої зацікавленості у зміцненні й розвиткові цього союзу. Симпозіум дозволив нам розглянути багато економічних питань, прояснити роль торговельно-промислових палат у їх вирішенні. Ми сподіваємося, що наші дискусії й підписане комюніке сприятимуть подальшому зміцненню зв'язків між бізнесменами країн-членів ГУУАМ.

Ми хочемо особливо відзначити високий рівень проведення симпозіуму, у чому велика заслуга нашого старого друга Сулеймана Татлієва і робітників Торговельно-промислової палати Азербайджану. Ще дозволю собі сказати про мої враження про ваше чудове місто Баку.

Важко знайти у світі народи, які незважаючи на різницю етносу, мови та релігії були б такими добрими друзями і сусідами протягом усієї історії свого існування. Коли вперше 26 травня 1918 року ми проголосили незалежну Республіку Грузія, через два дні Фаталі хан Хойський та його соратники проголосили незалежну Азербайжанську Республіку у нас в Тбілісі. А наш уродженець Алімардан Топчібашев був першим головою парламенту Азербайджану.

Нам приємно усвідомлювати, що деякі знайомі досягнення в азербайджанській історії, науці й культурі пов'язані з Грузією, так само як і багато грузинських видатних діячів зв'язано з Азербайджаном. Одним з найяскравіших політичних лідерів є Ви, Ваша Високодостойносте, і Президент Грузії Едуард Шеварнадзе. Ми на вашому прикладі можемо вчитися тому, як поєднувати інтереси нації та держави з економічною політикою й інтеграційними процесами в регіоні, що охоплює ГУУАМ. Глобальні міждержавні проекти, що почалися за Вашою ініціативою, такі, як Баку-Тбілісі-Джейхан, і реалізація ініціативи та ідеї Великого Шовкового шляху додадуть динаміки економіці наших країн і змінять життя наших народів.

У цих історичних процесах Грузія особливо цінує Вашу роль. Ще раз дякую Вам, Ваша Високодостойносте, господарям, усім присутнім за увагу і надану можливість виступити перед таким високим товариством.

Віктор Яновський (перший віце-президент Торговельно-промислової палати України): Вельмишановний Гейдаре Алієвичу, насамперед, мені також хотілось би від імені нашої української делегації подякувати Вам за те, що Ви приділили нам час, а також за надану можливість зустрітися з Вами, зважаючи на Ваш дуже напружений графік державної діяльності.

Ми приїхали сюди на запрошення Торговельно-промислової палати Азербайджану для участі в роботі дуже цікавого і важливого для нас симпозіуму, присвяченого співробітництву між країнами ГУУАМ, а також з іншими країнами, які зацікавлені в такому співробітництві. З Торговельно-промисловою палатою Азербайджану нас пов'язують давні, тісні й дружні відносини. Ми маємо угоди про співробітництво і, насамперед, обмінюємося діловою економічною інформацією, яка допомагає нашим підприємцям встановити більш тісні контакти.

В Баку ми, - а багато з нас вперше сюди прибули, - стали свідками реального покращення економічної ситуації в Азербайджані, зростання промислового виробництва, добробуту народу.

Ми бачимо, що в економіку Азербайджану вкладаються інвестиції, також й іноземні інвестиції, і це є наочним підтвердженням і втіленням того курсу, який вироблений Президентом Азербайджану.

Шановний Гейдаре Алієвичу, Вас глибоко шанують, поважають в Україні, як видатного державного діяча, як людину, що особисто вносить великий внесок у зміцнення дружби і співробітництва між нашими країнами, високо цінують і Вашу особисту дружбу з Президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою. Коли дружать президенти держав, то, природно, дружать і президенти торговельно-промислових палат не тільки Азербайджану, але, сподіваюсь, і всіх інших країн-учасниць. У такій атмосфері дружби і співробітництва проходив наш симпозіум, який своїм головним завданням мав визначити те, що можуть зробити торговельно-промислові палати для активізації співробітництва, для пошуку нових можливостей бізнесу в нашому регіоні, оскільки протягом 10 років нашої незалежності багато зв'язків було втрачено. Треба відновлювати їх і одночасно налагоджувати нові економічні зв'язки. Тому роль торговельно-промислових палат, звичайно, полягає у всебічній допомозі підприємцям в обміні інформацією, наданні всіляких послуг і у виставковій діяльності, у видачі різних сертифікатів, зокрема за походженням товару, і багато чому іншому.

Світовий досвід говорить про важливе значення торговельно-промислових палат, які в 1999 році відзначили своє 400-річчя в Парижі. Палати, будучи недержавними організаціями і представляючи інтереси підприємців, є партнерами органів влади. У свою чергу органи влади підтримують діяльність палат у багатьох країнах, також і в Азербайджані, приймають свої закони про торговельно-промислові палати. Ми раді тому, що й у нас є Закон про Торговельно-промислову палату, що визначає статус нашої організації в економіці держави. Учасники нашого симпозіуму висловилися також за необхідність створення координаційного органу торговельно-промислових палат, який сприяв би узгодженим діям наших організацій з надання допомоги діловим колам наших країн. І ми сподіваємось, що цей координаційний орган, коли він буде створений, стане працювати в тісному контакті з тими координаційними органами, які будуть створені в рамках цього співробітництва в ГУУАМ.

Дозвольте ще раз подякувати вам за увагу і за надану можливість виступити.

Георгій Куку (президент Торговельно-промислової палати Молдови): Ваша Високодостойносте, вельмишановний Гейдаре Алієвичу, для мене особисто і я думаю, що і для всіх присутніх, велика честь після закінчення нашого симпозіуму, нашої роботи зустрітися з Вами. Я хочу казати, що торговельно-промислові палати мають багатосторонні зв'язки, ми зустрічаємося на різних форумах. Але такого форуму, який був організований тут, в Азербайджані, за допомогою вашого уряду, особливо президента Торговельно-промислової палати, такої плідності, серйозності роботи я не пам'ятаю.

Ми дійсно протягом 2 днів старанно і дуже посилено обговорювали багато питань нашої діяльності та, зокрема, і питання щодо нашої подальшої роботи в рамках ГУУАМ. Було дуже багато цікавих пропозицій, висловлено дуже багато думок. Ми все це сформолювали, і ми, мабуть, маємо ще багато попрацювати над документами.

Вельмишановний Гейдаре Алієвичу, у нас залишилися дуже теплі, гарячі й добрі враження про Азербайджан, про ті зміни, які відбуваються у вас тут. Я мав честь бути у складі офіційної делегації нашого колишнього Президента Лучинського, коли він приїжджав сюди. Я бачу, наскільки ви просунулися вперед, наскільки зробили правильні, мудрі кроки в зовнішній і внутрішній політиці. Тому я хочу подякувати Вам за все, що було тут, за організацію цього симпозіуму, і запевнити, що торговельно-промислові палати будуть супутниками у проведенні політики ГУУАМ.

Музаффарбек Сабіров (президент Палати виробників і власників Узбекистану): Шановний пане Президенте, я дуже радий знаходитися у вашому місті й представляти тут підприємців Узбекистану. Сьогоднішній форум, на мій погляд, буде сприяти розвитку бізнесу в усіх країнах ГУУАМ і в тих країнах, що безпосередньо брали участь в роботі симпозіуму. Разом зі мною приїхали підприємці Узбекистану, вони активно тут працювали і зараз продовжують працювати, і думаю, що ця робота створить хорошу основу для розвитку економіки Узбекистану.

У нас в Узбекистані йде бурхливий розвиток. Ви, мабуть, це спостерігаєте. І учора в секціях це зазначали. Я думаю, що це співробітництво буде взаємовигідним для всіх країн-учасниць ГУУАМ, безпосередньо для Азербайджану, тому що Ви знаєте, що ми не маємо свого порту. Багато товарів імпортуються і експортуються через порт на Каспії, і це співробітництво буде взаємовигідним.

Ми зі своїми колегами ухвалили комюніке, де міститься звернення до урядів своїх країн з тим, щоб зняти бар'єри для просування товарів цією транспортною артерією, і щоб цей механізм працював як годинник, який сьогодні нам всім подарували. Ми слугуватимемо розвитку економік своїх країн, а Вам, пане Президенте, бажаю успіхів у Вашій роботі на благо незалежного Азербайджану. Дякую за увагу.

Гейдар Алієв: Дякую. По-перше, дякую за дуже змістовні виступи. Я думаю, що ці виступи висловлюють думку всіх пристуніх тут, і не тільки присутніх, але й всіх учасників симпозіуму. Я радий, що ви задоволені фактом проведення симпозіуму і проведеною роботою. Це найголовніше. Тому що будь-яка робота повинна приносити користь і не носити формального характеру. Із всіх цих виступів я зрозумів, що саме цього у вас не було. Більш тісні контакти між торговельно-промисловими палатами країн, які тут представлені, мають велике значення. Я так зрозумів, що ініціатором є торговельно-промислові палати ГУУАМ – Грузії, України, Узбекистану, Азербайджану і Молдови. Разом з тим приєдналися і взяли участь на рівноправній основі у цьому симпозіумі представники багатьох країн Східної Європи та Прибалтики. І це я вважаю цілком закономірним, природним, тому що наші регіони дуже тісно пов'язані один з одним. Звичайно, у світі всі країни живуть прагненням розвивати, зміцнювати, насамперед, свою економіку і добробут своїх людей. І це відбувається через інтеграцію до світової економічної системи, через торгівлю, через товарообмін тощо.

Ми – країни, що отримали незалежність нещодавно, 10 років тому, переживаємо складний період. Тому що ми переходимо із однієї соціально-економічної, політичної системи в іншу. Але іноді хтось говорить, цей перехідний період дуже затягнувся, вони, звичайно, помиляються. Тому що країни, які 70 років жили в умовах комуністичної ідеології ізольовано від всього зовнішнього світу, тепер, отримавши незалежність, втративши економічні, інтеграційні зв'язки між собою, між республіками, що входили у минулому до складу Радянського Союзу, звичайно, не можуть за один-два роки побудувати свою самостійну, незалежну, суверенну державу, здійснювати економічні реформи для того, щоб розвивати свою економіку вже за принципами ринкової економіки, здійснювати інші реформи – і політичні, і правові, і суспільно-політичні. Для цього потрібний час.

Я,наприклад, радий, що за ці десять років кожна з наших країн, що отримала незалежність після розпаду Радянського Союзу, пройшла великий шлях. Це ми бачимо на прикладі республік колишнього Радянського Союзу, представники яких тут присутні, і тих країн, які не входили до складу Радянського Союзу, але жили за законами соціалістичної економіки і комуністичної ідеології. Просто перевага країн Східної Європи у тому, що вони мали самостійну державу, ми ж не мали. Але і вони, і ми жили в умовах комуністичної ідеології, в умовах соціалістичної економічної системи, і взагалі всього того, що продиктоване соціалізмом. Тому різниця невелика, але вона є. Щодо нас – країн, які входили до складу Радянського Союзу, щодо країн Східної Європи, що тоді входили до Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ), і якщо говорити про військовий союз – у Варшавський договір, то ми проходимо один і той же шлях.

В Азербайджані, я вважаю, ми за цей час пройшли великий шлях. Якщо врахувати, що Азербайджан під час здобуття незалежності вже знаходився у стані війни з сусідньою Вірменією, якщо врахувати, що частина території Азербайджану навіть при Радянському Союзі, коли ми всі знаходилися у складі Радянського Союзу, була окупована вірменськими збройними силами, а якщо ще враховувати, що подальші військові дії призвели до окупації в цілому 20 відсотків території Азербайджану вірменськими збройними силами і вислання звідти понад мільйон азербайджанців, то ви уявляєте, в яких умовах ми будуємо свою незалежну державу і в яких умовах ми здійснюємо реформи.

До цього слід додати ще й те, що внаслідок того, що Азербайджан знаходився у стані військового конфлікту і сьогодні знаходиться, правда, зараз немає військових дій, внутрішньополітична обстановка в Азербайджані дуже ускладнилася. Тут кілька разів відбувалася зміна влади, здійснювалися спроби державного перевороту тощо. Тому ми в Азербайджані, власне кажучи, нормально приступили до розвитку економіки, поліпшення життя людей і здійснення реформ лише в 1995 році, хоча ми здобули незалежність в кінці 1991 року. Ці роки – з 1991 по 1995 рік, я маю на увазі кінець 1995 року, а точніше кажучи, до 1996 року, для нас були дуже тяжкими. Нам потрібно було зупинити війну, ми її зупинили. Нам потрібно було роззброїти незаконні збройні формування, що слугували тут то одній, то іншій групі людей, боролися за владу. Нам потрібно було запобігти декільком спробам озброєного державного перевороту, декільком спробам терактів і особливо проти Президента Азербайджану. Все це ми зуміли зробити. Важливо, що ми зуміли відстояти свою державну незалежність. Це - найголовніше. А в ті роки державна незалежність Азербайджану знаходилася під серйозною загрозою. Ми пройшли цей етап.

Тепер ви бачите в Азербайджані дуже хорошу, спокійну суспільно-політичну обстановку. Напевно, ви мали можливість в ці дні бути в місті. Увечері й навіть вночі могли гуляти містом Баку. Адже був час, коли тут після 7 години вечора з своїх квартир не виходили, тому що тут було стільки незаконних збройних формувань, вони займалися рекетом, багатьма іншими злочинними діями.

За ці роки ми зуміли реалізувати економічні реформи. Зуміли отримати багато інвестицій, особливо у наш енергетичний сектор. Зуміли налагодити економічні зв'язки з багатьма нафтовими компаніями світу. Тепер тут 32 найбільші світові компанії разом з нами беруть участь у розробці нафтових та газових родовищ Азербайджану, особливо в азербайджанському секторі Каспійського моря. Все це і перевлаштування економіки дає нам можливість останніми роками здійснити зростання економіки, щорічне зростання внутрішнього валового продукту, зростання промислового виробництва, зростання виробництва сільськогосподарської продукції. У нас, наприклад, приватизація йде дуже успішно. Ми здійснили земельну реформу і майже всі землі роздали селянам. Тепер 98 відсотків всієї сільськогосподарської продукції надходить з приватного сектора. Ми вже не займаємося тим, як треба вирощувати бавовну, виноград.

Я говорю про це тому, що у минулому я тут був першим секретарем Центрального комітету компартії Азербайджану і займався саме цією справою. Як треба сіяти, як треба збирати, скільки яєць треба отримувати від кожної курки. Напевно, ви все це пам'ятаєте. Люди вже звикли до приватної власності, особливо в сільській місцевості, тому що вони отримали землю, у нас виросло поголів'я худоби, збільшилося виробництво всієї сільськогосподарської продукції. Звичайно, деякі непотрібні види через відсутність ринку скоротилися. Внаслідок цього збільшилося інше. Наприклад, у роки радянської влади ми завозили м'ясо, м'ясомолочні продукти з України, Білорусії та Росії. А тепер у нас немає проблем. Своєї худоби цілком достатньо, навіть можна експортувати.

Але у нас мільйон біженців, більшість з них живе в наметах. Це для нас дуже важкий тягар. Якби цього не було, якби наші родючі землі, які окупували 7-8 років тому, знаходилися би саме в руках цих людей, ми мали б ще більші результати. По-перше, ми ще не можемо використовувати ці землі. А по-друге, люди, які вигнані з цих земель, не можуть повноцінно працювати, тому що у них немає необхідних умов для праці. Вони живуть у наметах. Але йде будівництво. Наприклад, в Баку будуються будинки, причому будує приватний сектор, не ми будуємо. Ми зараз не в змозі будувати житлові або адміністративні будівлі. І потім змінилася обстановка. Раніше ми будували дуже багато житлових будинків і безкоштовно роздавали людям. А тепер, по-перше, ми не маємо такої можливості, а по-друге, зараз ринкова економіка. Але що є характерним, зараз будують як іноземні інвестори, так і наші місцеві бізнесмени, будують 12-поверхові, 14-поверхові будинки і продають квартири, і їх купують.

Іноді думаю, що дійсно економічне становище, добробут людей не на бажаному рівні. Це так і є. У нас є і бідні. Зараз ми розробляємо спільно з ООН програму з ліквідації бідності. У нас є багато безработніх. Тому що в Азербайджані були великі промислові підприємства. А сьогодні ці промислові підприємства не можуть працювати у повну силу, вони задіяні всього на 20 відсотків. На трубопрокатному заводі, де працювало 10 тисяч осіб, сьогодні працює тисяча.. Є різниця. Багато з них без роботи. Все це створює, безумовно, соціальну напруженість.

Але тим паче, це ми відкрили дорогу приватному бізнесу, йдемо шляхом ринкової економіки, у нас вже з'явилися свої бізнесмени, власники, у них є кошти, вони займаються бізнесом, будують будинки і почали вже будувати деякі виробничі підприємства, я повинен сказати, дуже хороші, сучасні. Але потрібний час для того, щоб ми змогли розв’язати ті завдання, які ми ставимо перед собою, - наша незалежна держава повинна задовольняти потреби всього населення, всіх громадян і розвиватися, дійти рівня економічно розвинених країн.

В цьому відношенні у нас в енергетичному секторі справи йдуть добре. Тут працюють іноземні компанії, по-перше, їх багато тут, в кожній компанії багато і наших людей працює, а по-друге, вони вже дають свої результати. Від сучасних контрактів ми вже отримуємо нафту і реалізовуємо прибуток. Ми побудували нафтопровід Баку-Супса в Грузію, який сполучає наші дружні республіки. Ми вже закінчили всю роботу, скоро почнемо будувати великий нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан. Джейхан - порт в Середземному морі в Туреччині. Трубопровід протяжністю приблизно 2 тисячі кілометрів. Цієї трубою перекачуватиметься в рік приблизно 50-60 мільйонів тонн нафти. Звичайно, від цього будуть великі доходи. Для цього повинен пройти час. Але перспективи хороші.

Наша Торговельно-промислова палата разом з однією англійською фірмою щорічно проводить тут нафтогазову виставку. Мені сказали, що вже дуже багато заявок. Скільки фірм братиме участь?

Сулейман Татлієв: Близько 300 із 15 країн.

Гейдар Алієв: Ми щорічно проводимо цю виставку у червні. Це міжнародна виставка, у ній беруть участь багато країн, багато нафтових та газових компаній подають свою роботу. Це вже стало традицією, виставка проходить вже восьмий раз.. Це велика подія. Майбутнє я бачу дуже хорошим. Сьогодні теж є результати. Але хочеться, щоб було більше. А в цьому дуже важливе місце займає економічна інтеграція. І торговельно-промислові палати – це ті органи, що можуть своєю лінією зробити дуже багато для того, щоб кожна країна отримувала користь від економічних зв'язків з іншою країною, і, природно, поліпшила б своє економічне становище. Тому дуже важливо, що ви тут зібралися, обмінялися думками, подивилися один на одного, познайомилися особисто, а для мене дуже важливо, що ви познайомилися з нашим народом, нашою республікою, нашим містом. Я радий цьому і бажаю вам, по-перше, подальшого розвитку взаємин між торговельно-промисловими палатами країн, які тут подані, а по-третє, кожному народу, який ви репрезентуєте, кожній країні бажаю якнайшвидше подолати труднощі цього перехідного періоду, встати твердо на ноги і розвиватися. Я вважаю, що можливості для цього є у кожної з представлених тут країн.

Тут говорили про Великий Шовковий шлях. Дійсно, це програма епохального значення. Адже Великий Шовковий шлях в середні віки відіграв дуже велику роль. А тепер, коли Європейський Союз узявся за це і висунув програму ТРАСЕКА, а потім ми всі разом висунули програму відновлення Великого Шовкового шляху, ми знаємо які це дає результати. Представник Узбекистану виступав і говорив про те, наскільки зараз у них скоротилася дорога і, природно, вартість перевезень, цим шляхом вони вже здійснюють транспортування своїх вантажів.

Це лише початок. В 1998 році ми провели тут велику конференцію – першу Міжнародну конференцію з відновлення Великого Шовкового шляху. 32 країни були подані, починаючи від Японії, Китаю до Іспанії в Європі. 15 міжнародних організацій підписали угоду, є постійний секретаріат цієї організації, що знаходиться в Баку. Це теж дуже перспективна програма. Всі країни, до речі, я бачу тут представників Болгарії, Румунії тощо, президенти Болгарії, Румунії були тут. Ми разом провели цю конференцію.

Отже можливості відкриваються великі, нам потрібно лише активно займатися тим, щоб ці можливості були ефективно використані. Бажаю вам здоров'я, прошу передати мої найкращі побажання вашим народам, державам і президентам ваших країн. Дякую за зустріч. До побачення.