Промова Президента Азербайджанської Республіки Гейдара Алієва на міжнародній релігійній конференції "Мир і терпимість" - Стамбул, 10 лютого 1994 року


Я дуже задоволений сьогоднішньою зустріччю з вами. Передаю всім свої теплі вітання, повагу і шанування.

Як вам відомо, я перебуваю тут з офіційним візитом на запрошення Президента Туреччини шановного Сулеймана Деміреля. За два дні у нас відбулися дуже ефективні, вагомі зустрічі, переговори. Були підписані контракти щодо забезпечення двостороннього співробітництва між Туреччиною та Азербайджаном, у тому числі й договір про дружбу і співробітництво. Вчора ввечері я прибув до Стамбула, і мені повідомили, що є можливість зустрітися з вами тут. Я був задоволений можливістю такої зустрічі і знову заявляю, що я з великим задоволенням прибув на зустріч з вами.

Коли я перебував у Баку, мені повідомили про вашу конференцію. Надаючи дуже великого значення роботі цієї конференції, і враховуючи, що на сьогоднішній день вона становить велику користь для всіх людей, я направив вашій конференції особливий лист. Я задоволений тим, що ви отримали лист і ознайомилися з ним. Думаю, що головним значенням конференції є те, що на передній план ви висунули питання миру та злагоди, заклик до совісті. Зараз це дуже важливі для світу, для всіх народів питання. На жаль, за останні роки, на кінець ХХ століття в різних регіонах світу порушено мир,а між людьми, державами, різними группами відбуваються різні зіткнення, війни, і все це заважає спокійному життю людей. Вважаючи нормативними суспільно-політичні процеси, що відбуваються в світі в кінці ХХ століття, ні в якому разі не можна погоджуватися з тим, щоб ці процеси супроводжувалися війнами, сутичками, кровопролиттям.

Найголовнішою порадою Аллаха людям, що живуть на землі, є те, щоб люди жили з доброю волею, в мирних умовах, в умовах взаємної поваги, взаєморозуміння. Тому заклики релігійних діячів до совісті, їх зусилля із забезпечення терпимості, миру означає слідування шляхом, вказаним Аллахом, а також є великою допомогою людям для їхнього проживання в мирних умовах. Основні причини війн, сутичок між окремими державами, боротьби один з одним різних суспільно-політичних груп, безсумнівно, носять політичний, етнічний характер. Захоплення силоміць чужих земель, звичайно, не є дією, що має релігійний характер.

Відмінність всіх моральних цінностей людства від релігії полягає в тому, що вони, незалежно від релігійної приналежності, завжди закликали людей до дружби, солідарності, єдності. Ми і сьогодні є свідками цього. Наочним свідченням тому є ваша конференція, те, що діячі, які представляють різні релігії, зібравшись, обговорюють турбуючі весь світ питання - заклик до совісті, питання миру і терпимості. Я вітаю цю вашу ініціативу і таку самовіддану діяльність, щиро схвалюю її. Я висловив свої думки в зв'язку з цим в листі, направленому вам, і дуже задоволений тим, що мені довелося особисто зустрітися з вами і висловити вам ці слова. Те, що ви зібралися всі разом, ваша солідарність, ваші дружні відносини один з одним свідчать про те, що люди можуть спільно проживати незалежно від релігійної, расової приналежності, можуть бути один з одним щирими, теплими, можуть влаштовувати своє життя.

Для нашої Азербайджанської Республіки ваша діяльність має велике значення. Азербайджан - багатонаціональна держава. У нашій республіці багато націй споконвіку живуть спільно. Як вам відомо, в Азербайджані поряд з ісламською релігією існують також християнство та іудаїзм, і вони співіснують поруч один з одним в дуже доброзичливій атмосфері. Ми заявляли про це. Я як Президент Азербайджану неодноразово заявляв, що громадяни нашої країни мають рівні права незалежно від релігії, расової належності, політичних поглядів, і їх права охороняються Азербайджанською державою. Можете бути впевнені, що ми завжди будемо прихильні цим нашим принципам, ми і в майбутньому не допустимо, щоб азербайджанські громадяни вступали один з одним в конфлікт через релігійну, мовну приналежність та політичні погляди.

З почуттям глибокого жалю я можу зазначити, що в нашому регіоні, в Закавказзі - в Азербайджані, Вірменії та Грузії через етнічні причини, на етнічному ґрунті обстановка дуже напружена, відбуваються зіткнення, навіть йде війна, ллється кров. Все це надзвичайно турбує нас. Можете бути впевнені, що Азербайджанська держава і особисто я, як її президент, намагаємося й будемо намагатися надалі, щоб було покладено край конфліктам в нашому регіоні на основі етнічних принципів.

Безсумнівно, Азербайджанська Республіка потрапила в дуже важке становище внаслідок військової агресії вірменських збройних сил проти Азербайджанської Республіки. Ви повинні знати, що конфлікт, що виник між Азербайджаном і Вірменією шість років тому через "карабаську проблему" зараз вилився у велику війну. Вважаю, що азербайджанський, і вірменський народи не хочуть цього конфлікту. На жаль, окремі екстремістські, націоналістичні, авантюристичні групи, що бажають досягти корисливої мети, втягнули наші народи в цей конфлікт, і, як я вже сказав, цей конфлікт набув форми масштабної війни.

Наслідком війни на сьогоднішній день є те, що вірменські збройні сили, здійснивши агресію проти Азербайджану, окупували 20 відсотків нашої території. Понад мільйон наших громадян, втративши свої будинки, рідні домівки, стали біженцями, і зараз живуть в дуже важких умовах. Ми не хочемо війни, намагаємося покласти їй край. Ми хочемо відновити мир між Вірменією та Азербайджаном, бо вірменський та азербайджанський народи століттями були сусідами і в майбутньому теж будуть жити пліч-о-пліч. Іншого шляху немає. Тому ця війна не має майбутнього, її підсумком має бути тільки мир. Мир може бути лише за однієї умови: повинна бути забезпечена територіальна цілісність, недоторканість кордонів обох держав, обох республік, тобто повинна бути забезпечена територіальна цілісність Азербайджану, вірменські окупанти повинні залишити територію Азербайджану, щоб азербайджанці могли жити на своїх землях. Ніхто не хоче зазіхати на територіальну цілісність Вірменії, нехай будуть забезпечені недоторканність і її кордонів. Це проста формула, простий принцип. Однак є великі перешкоди для його здійснення і одним з них є те, що, як я сказав раніше, близько шести років йде війна.

Ми не маємо територіальних претензій до Вірменії. Однак ми, безсумнівно, не можемо поступитися своїми землями Вірменії.

Наші мирні зусилля, на жаль, не принесли якогось результату. Не принесла результатів і діяльність міжнародних організацій - Організації Об'єднаних Націй, Мінської групи ОБСЄ, створеної у зв'язку з цим питанням. Неодноразово зустрічалися навіть релігійні діячі - шейх уль-іслам Гаджі Аллахшукюр Пашазаде і глава вірменської церкви. На жаль, і ці зустрічі ні до чого не призвели. Однак ми продовжуємо миролюбну політику, ми докладемо всіх зусиль для мирного врегулювання цього питання. Разом з тим хочу зазначити, що Азербайджан не безсилий. Якщо наші миролюбні ініціативи не принесуть результату, ми змушені будемо силою звільнити свої землі, вивести вірменських окупантів з наших земель. Безсумнівно, ми віддаємо перевагу мирному шляху і будемо прямувати цим шляхом. Але якщо хтось хоче продовжувати війну, ми теж її продовжимо. Іншого шляху у нас немає. Хочу довести до вашої уваги ще одне питання. Цей конфлікт має тільки територіальний характер, тобто вірменські збройні сили окупували частину території Азербайджану, і ми хочемо їх звідти вигнати. В результаті потужної вірменської пропаганди в деяких колах світу склалася така думка, що нібито Азербайджанська держава, азербайджанський уряд хоче вчинити різанину проти вірмен, що проживають в Нагірному Карабасі, вигнати їх з цієї території. Все це брехня. Такі твердження безпідставні. Я заявляю перед вами з усією відповідальністю: азербайджанський уряд, азербайджанський народ не мають намірів діяти щодо вірменського народу, застосовуючи силу, не ставлять перед собою мету силою вигнати їх звідси. Вони можуть вільно жити на своїх землях, і Азербайджанська держава, і особисто я як Президент, гарантуємо їм повне безпечне, вільне проживання, влаштування ними життя за повної свободи використання своїх національних традицій, культури, релігії, мови.

Раніше теж було так. До початку конфлікту в Нагірному Карабасі 70 відсотків населення становили вірмени, 30 відсотків - азербайджанці. Але в результаті цього конфлікту, а потім в результаті розпочатої цієї великої війни 50000 проживаючих там азербайджанців стали біженцями у своїй країні, в своїй державі, і у них немає можливості повернутися в Нагірний Карабах. Тому, якщо ми говоримо про захист прав людини, то, безсумнівно, повинні захищати права і вірмен, і азербайджанців. Адже на цій території проживали як вірмени, так і азербайджанці. У нас є можливості створити умови для проживання по-сусідськи, по-дружньому вірмен і азербайджанців. Таку умову ми висуваємо протягом багатьох років і дотримуватимемося її надалі.

Останнім часом у засобах інформації поширилися небезпечні чутки у зв'язку з вірмено-азербайджанським конфліктом, війною. Вони полягають у тому, що деякі люди навмисно поширюють думку, нібито ця війна може перетворитися на християнсько-мусульманську війну. Це безпідставна, заздалегідь продумана пропаганда, що має характер інтриги. Я висловлюю свій протест проти подібних думок і відкидаю їх. Хочу вас запевнити в тому, що наша діяльність спрямована на забезпечення територіальної цілісності, недоторканності кордонів Азербайджанської Республіки, які визнані й прийняті міжнародними організаціями.

Азербайджан історично є багатонаціональною державою. Тут поряд з азербайджанцями проживали і в майбутньому будуть проживати росіяни, вірмени, євреї, грузини, українці та інші національності. Те, що Азербайджанська Республіка є багатонаціональною державою, ми вважаємо великою перевагою для нашої країни.

Висловлюючи вам ці думки, я хочу, щоб ви були більше проінформовані про сьогоднішній стан Азербайджану. У той же час я хотів би в певній мірі посприяти вашій спільній діяльності. Знову наголошую, що ви здійснюєте дуже благородну, цінну роботу. Бажаю вам великих успіхів у цій діяльності. Запрошую всіх вас до Азербайджану. Буду радий, якщо зустрінуся з усіма вами в Азербайджані. Якщо не зможете приїхати разом, я готовий прийняти кожного з вас окремо. Я сподіваюся, що нашу співпрацю з вами буде продовжено. Бажаю вам успіхів у цій вашій благородній діяльності в ім'я людей, в ім'я людства, в ім'я світу.

Те, що Турецька Республіка створила для вас такі умови, говорить про те, що дружня і братська для нас країна, дійсно сприяє тому, щоб всі нації разом жили в мирі. Вважаю, що міністр у справах релігії Турецької Республіки гідний великої поваги за цю ініціативу.

Я знову наголошую, що задоволений зустріччю з вами. Дякую за увагу.